XXV
Хлопець з’явився наступного ранку, щойно зійшло сонце. На ньому були старі чоботи, бурі штани, бура вовняна сорочка і стара подорожня свита.
— Батько сказали, що тепер я служитиму при вас.
— При вас, ПАНЕ, — нагадав йому Дунк. — Починай з сідлання коней. Каштан тепер твій, будь до нього ласкавий. На Грома сідати не смій, доки я не дозволю.
Яйк потупцював по сідла.
— Куди ми їдемо, пане?
Дунк подумав якусь хвильку, а тоді відповів:
— Ніколи не був за Червоними горами. Хочеш подивитися Дорн?
Яйк вишкірився усмішкою.
— Люди кажуть, там дуже гарні лялькарі.
Додаткові матеріали
Весь наявний переклад основної епопеї Джорджа Р.Р. Мартина, а також мапи до неї можна знайти на сторінці http://www.ex.ua/view/18585623.