Выбрать главу

– Злато, шукай канал зв’язку з латиносами, – Вовк невідривно дивився на тактичний екран, і щойно штурмовики, які відступали під тиском крил, підійшли надто близько до «Перця», сам увімкнув активну броню.

Для стороннього погляду це було як великий феєрверк: борт «Перця» замерехтів червоними спалахами, негармонійно, але дуже ефектно.

– Вовку, прийом! Що коїться? – одразу ж пролунав стривожений голос Рози.

– Порядок, – Харитон відкинувся в кріслі. – Крила, відхід у шлюзи.

Крила миттю відлетіли врізнобіч, попрямували в носовий та кормовий порти. Вони майже не постраждали, лише двох довелося тягти на гравізачепі. В носовий шлюз побігли Леля з помічницею – прийшло повідомлення про пораненого.

– Пташенятка влипли, – задоволено сказав Кріс.

Справді, штурмовики з «Орландо Фуріозо», приголомшені зустрічним вибухом активної броні, втратили більшу частину енергії двигунів і всі щити, і тепер борсалися в силовому полі основного щита «Перця», яке надійно утримувало їх.

Одразу ж з’явилася доповідь Мар’яни – захоплений її групою «Леопард» стартував з планети.

– Ну от і всі в зборі, – Харитон задоволено витяг ноги і відкинувся на спинку крісла.

– Запит на зв’язок, отамане, – Злата вивела на великий екран передачу з «Орландо Фуріозо».

– Ну це ж треба, яка самовпевненість, – пхикнула Маня. – Навіть форму не перевдягнув…

На екрані з’явилося зображення чоловіка невизначеного віку і характерної для Зоряного Союзу зовнішності: чорноволосий, смаглявий, темноокий. І в болотяно-зеленій з червоними обшлагами уніформі Військового Флоту Зоряного Союзу.

Харитон кілька секунд вивчав його, потім кивнув:

– З’єднуй, Злато.

На бічному екрані висвітлювалися дані від Мар’яни: захоплений «Леопард» вийшов у верхні шари атмосфери. В навушнику Харитона звучала доповідь Мар’яни, дуже цікава. А на кібер-око прийшло текстове повідомлення від Саїда. Також дуже цікаве.

12. Діалог

Зображення на великому екрані мигнуло, ожило, і зоряносоюзовець заговорив на астролаті, гнівно та вимогливо:

– Капітан Пабло Рамірес, Зоряний Союз. Ви атакували корабель Військового Флоту Зоряного Союзу! Негайно назвіться або будете знищені.

Останню частину гнівної тиради Харитон проігнорував. Удав здивування:

– Атакували? Кого? Цих незрозумілих піратів, котрі ні за що ні про що напали на нас?

Зоряносоюзовець поморщився:

– Ваші винищувачі стріляли по нашим штурмовикам.

– Та ми жодного бойового пострілу не зробили, – нахабно сказав Вовк. – Можемо навіть надати запис бортжурналу.

– А що ж ви, по-вашому, зробили, як не атакували наших штурмовиків?

– Стрічне питання, сеньйоре Рамірес: а що ваші штурмовики робили біля нашого корабля? – вкрадливо спитав Харитон. Зоряносоюзовець відкрив було рота, але завмер – схоже, тільки зараз роздивився співрозмовника як слід.

Вовк був зодягнений в стандартну сіру уніформу, повсюдно прийняту серед космоходів: зручну, універсальну та безлику – таку, на якій дуже добре виглядають знаки розрізнення та усілякі емблеми. На лівій стороні грудей Харитонової куртки була нашита велика емблема Братства Запорогів, а на правій – чотири горизонтальні червоні смужки, знак курінного отамана, що відповідало капітанові другого рангу в загальноприйнятій в Галактиці системі флотських знаків розрізнення, тільки флотські смужки були золотими, а червоний колір використовували вільні збройні формування (і Братство Запорогів серед них). Характерний чуб, сережка та вислі вуса довершували картину.

– А ви взагалі тут на яких засадах? – нарешті впорався із собою зоряносоюзівський капітан. По ньому було видно: він дещо сторопів від того, що його співрозмовник виявився вищий за рангом, хай і в Братстві Запорогів. Мабуть, цей чоловік був дуже марнославним, і така дрібничка мала велике значення.

– Братство Запорогів – Вільне Збройне Формування, яке має офіційну ліцензію на діяльність від Галактичної Співдружності, Ліги Вільних Планет, Конгресу Фронтиру і, до речі, Зоряного Союзу також. Ми там, де того вимагають наша робота… і наш замовник. А от що ви тут робите – от це цікавеньке питання. Зона юрисдикції флоту Зоряного Союзу далеченько звідси, – Харитон свердлив зоряносоюзівця поглядом живого ока, кібернетичним же слідкував за Мар’яниним десантом.

Капітан Пабло Рамірес трохи помовчав, мабуть, добирав слова. Потім наважився:

– Це внутрішні справи Зоряного Союзу. Ви забрали те, що належить Зоряному Союзу. Я вимагаю негайно…

Харитон підняв руку долонею вперед:

– Пригальмуйте трохи, сеньйоре Рамірес. Ви нічого не можете вимагати, і тим більш – негайно. Зараз ви знаходитеся в квадранті під юрисдикцією порту Ботбей, який належить до Конгресу Фронтиру. А ми певним чином найнялися впіймати порушників місцевих правил. Можете поцікавитися в Командора особисто.