Всі в рубці тихцем захихотіли: фактично ж Харитон не збрехав, а уявити собі реакцію Командора, якщо раптом капітан Рамірес вирішить перевірити, було неважко. Вовк непомітно для співрозмовника відсигналив Златі: мовляв, відкрий канал без звука з Командором. Злата одразу ж виконала наказ, і на бічному екрані з’явився Командор, який явно лаявся і обурювався, але варто йому було побачити зоряносоюзівського капітана і тим більш почути його слова, як він закрився і почав слухати уважно. Лише відбив текст поверх свого зображення: «Вовче, в яке ще лайно ти втягнув мене та мою планету?!»
– Думка місцевого бандита і контрабандиста, як би він там не називався, нас не турбує. Якщо треба, ми за годину зрівняємо з поверхнею Ботбейський порт, – нахабно сказав капітан Рамірес.
– Командорові це буде дуже цікаво почути. А вже як цікаво це буде почути Великому З’їзду Конгресу Фронтиру… Їм вже давно кортить випробувати своїх Диких Зуавів на комусь серйознішому за піратів чи снігуріанців.
– Конгрес Фронтиру ніколи не піде на конфлікт із Зоряним Союзом, – відмахнувся капітан Рамірес. – Особливо через якусь діру з контрабандистами.
Вираз обличчя в Командора був такий, що якби Рамірес міг його бачити, то одразу ж забрав свої слова назад. Те, що Командор не хотів зв’язуватися з «серйозними хлопцями», зовсім не значило, що він не зумів би за необхідності наваляти цьому Раміресу власними, ботбейськими силами, а потім викликати ще й підкріплення Диких Зуавів – своєрідної напів-армії, напівполіції Фронтиру, яка складалася виключно з громадян планет Конгресу і мала заслужену репутацію відчайдушних горлорізів.
До того ж, наскільки Вовк пам’ятав, на самому Ботбеї й так базувався невеликий загін зуавів – корвет та чотири бойових катери класу «кеч».
Командор знову відбив текст: «Цей індик подурів? Я зара підніму зуавів, як що – то заднім числом підпишемо контракт, коли разом роздовбаємо латиносів». Вовк зробив йому знак – «зачекай».
– Капітане Рамірес, я дивлюся на вас і дивуюся, – дуже спокійно почав Харитон. Рамірес втупився на нього, нічого не розуміючи. – Дивуюся, як це ви, маючи такий рівень IQ, зуміли дослужитися до капітана третього рангу. Чи правду кажуть, ніби зоряносоюзівський флот торгує званнями? Мабуть, у вас непристойно багаті батьки.
– Як ви смієте… – задихнувся Рамірес. На бічному екрані вишкірив зуби Командор, а в рубці всі присутні вже лишень не в голос реготали, затикаючи роти долонями.
– Смію, – різко сказав Вовк. – І ще й як. Тому що дурнів треба вчити, а то так і помруть дурнями. Отже, Раміресе, прямо зараз ви забираєтесь звідси куди подалі. Ваші довбоштурмовики відправляться на Ботбей у якості полонених. Як ви їх будете викупати – мене вже не цікавить, про це домовляйтеся з Командором самі. І, повірте – я вам пропоную найкращий варіант для вас. Тому що інакше вам доведеться пояснювати вашому начальству не лише те, як ви прогавили тяньгойського перебіжчика, а й те, як ви примудрилися втратити корабель та штурмове крило. І це в кращому варіанті. І я не жартую, Раміресе. Якби ви були б трошки розумніші, то вже перевірили б, чи не базується на Ботбеї загін зуавів. Але я зроблю для вас добру справу і скажу – так, базується. Корвет, два торпедні та два ракетні катери, вщент напхані злими та кровожерними хлопами в смугастих хустках. І повірте, вони з радістю приймуть нашу добровільну та добросусідську допомогу.
Командор показав великий палець у давньому та повсюдному жесті схвалення.
Рамірес спочатку побілів, потім позеленів, а потім почервонів:
– Ах ти ж… та я… та ти…
– Спокійніше, капітане, – турботливо сказав Харитон. – Бережіть здоров’я, воно вам знадобиться, коли вас начальство буде злягати. У вас максимум година на те, щоб розкочегарити гіпердвижок та звалити звідси. Все, відлік пішов.
І Харитон вимкнув канал з «Орландо Фуріозо», натомість ввімкнув звук на каналі з Командором:
– Ну, піднімай своїх зуавів, щоб цей індик хутчіш вимітався.
– То це оці довбануті латиноси і є ті «серйозні хлопи», про яких ти казав? – примружився Командор.
– Ні. Зо два десятки справжніх серйозних хлопів покришили мої люди на Великій Плямі, а їхній корабель сидить у тебе в порту. Якщо тобі цікаво – крейсер «Біньцян», замаскований під торгову галеру. І на ньому ще ціла купа серйозних вузькооких хлопців.
Командор аж в лиці змінився: