Цей час вирішили витратити на розмову з полоненим навігатором – він цікавив і Харитона, і Данила більш за всіх інших козликів.
Тому вони обидва явилися в медвідсік та зачинилися в боксі з полоненим, попрохавши Лелю дати йому стимулятори, щоб вивести з медикаментозної коми.
Поки навігатор приходив до тями, Данило і Вовк пошепки обговорювали:
– Виглядає надто молодим, тобі не здається? – спитав Вовк.
Данило кивнув:
– Поки він спав, Леля його обстежила на омніографі. Виглядає він і всередині, і зовні однаково. Молодо, навіть з урахуванням пролонгу. Лише з мозковою активністю навіть уві сні якась аномалія.
Харитон почухав підборіддя:
– На вигляд він типовий тяньгоєць. Прямо настільки типовий, що навіть дивно. Такий… стереотипний. Може, він і не тяньгоєць, а з самої Землі? Вони там зараз начебто як займаються генетичними експериментами з відновлення давніх етносів. Мода така пішла, типу повернення до свого коріння. А там, де генетичні експерименти, може ховатися будь-яка гидота. От тобі й розгадка, що не так з його мізками. Напевне він – генмодифікант.
– Гм… Вовку, ну от я – генмодифікант, – трохи холоднувато нагадав Данило. – Мої пращури брали участь у проекті спрямованої євгеніки. Та й твої ж мабуть теж.
– Мені лише скрінінг робили, – Харитон стенув плечима. – Ну й пролонг, звісно.
– Я не мав на увазі тебе конкретно, зараз же з цим трохи попустило. А от двісті років тому, коли тільки запускали масовий пролонг – тоді й могли. До того ж програма генетичної адаптації до умов середовища досі працює, і не лише у нас. Та вже дві третини цивілізованого людства – генмодифіканти, тим чи іншим чином.
– Я не про те, – Вовк махнув рукою. – Одна справа – коли виправляють биті гени, спадкові хвороби вилучають, імунітет підвищують та інші фізичні параметри покращують, а інша – коли намагаються виростити надлюдей чи займаються виведенням якихось там міфічних чистих рас з не менш міфічними суперздібностями. Я от про це.
– Ключове слово – «міфічними», – Данило, проте, замислився. Була б поряд його дружина Оксана, дипломований медик із додатковою освітою генетика… втім, він і сам непогано знався на цій темі – здебільшого завдяки їй.
– Та ж ці експерименти час від часу хто-небудь та й робить. Я маю на увазі – вирощування надлюдей. Так от, все, чого вдається досягти – це покращення саме фізичних параметрів. Ну, таке – розширення діапазону слуху, зору, покращення нюху, витривалості тощо. Але ще нікому за вісімсот років таких експериментів не вдалося виростити в пробірці геніальних художників, музикантів і особливо навігаторів. Талан від генів не залежить, це суто духовна площина.
Поки Данило говорив це, полонений прокинувся і якийсь час слухав його промову. Раптом втрутився у розмову цілком несподівано для Вовка:
– Це правда. Але весь час хтось пробує… по-різному.
Обидва запороги повернулися до нього:
– Гадаю, ти – наслідок такої спроби? – спитав Вовк.
Той сів на ліжку, потер скроні, стрельнув поглядом у Данила:
– Ось він не дав мені нарешті здохнути, сказав, що жити краще… і що ви мене не здасте тяньгойцям.
Сам Данило такому твердженню дуже здивувався: нічого подібного він на «вивороті» цьому навігатору не обіцяв, просто виказав бажання допомогти та переконав не намагатися чинити самогубство. Але якщо той так зрозумів… що ж, може, воно і на краще.
Вовк сів на відкидний стілець, Данило залишився стояти, притулившись до стіни.
– Для початку назвися, хлопче. Бо якось незручно говорити з безіменною людиною.
Навігатор сумно всміхнувся:
– Щодо «людини» я маю певні сумніви… але гаразд. Моє справжнє ім’я – Таянь Гуаньшу. Поетично, красиво і дуже традиційно. Це ім’я дали при народженні… одній з моїх частин.
Він провів долонею над своїми грудями, торкнувся голови:
– Ще одне ім’я – Ян Діньлі. Це друга моя частина.
Таянь підібгав ноги, обхопив руками коліна. Вовк і Данило мовчали, і він повів далі, не дочекавшись питань:
– Я справді генний модифікант. Справді певним чином із Землі. Моя мати захопилася цією модою на пошук коренів та повернення до витоків, і з’ясувала, що походить від давнього народу хані. Вона поїхала на Землю, де їй підібрали трьох партнерів з подібним походженням, взяли у всіх ДНК і з чотирьох зібрали одну. На Землі це цілком законно. Мати захотіла до того ж додати мені кілька вдосконалень, але якраз на Землі цього і не роблять, крім пролонгу. Тому відпрепарований матеріал вона привезла додому, на Фуцян. Там уже місцеві генетики додали все, що вона хотіла. Звичайний набір, ви тут уже про нього говорили. В Тяньго давно захоплені ідеєю виростити расу надлюдей-геніїв… Там мене нарешті помістили в техно-матицю, – він прикрив очі.