Нюрнберзький трибунал додав офіційний характер цій цифрі, що не перестає з тих пор бути основою для маніпуляцій громадською думкою в пресі, у літературі та кіно, навіть у шкільних підручниках.
Але ця цифра спирається лише на два свідчення - Хеттля і Вісліцені. Ось що заявив Хеттль:
"У квітні 1944 року — сказав суддям у Нюрнберзі обер-штурмбанфюрер д-р Вільгельм Хеттль, помічник начальника бюро секції IV центральної служби безпеки Рейха, — оберштурмбанфюрер СС Адольф Ейхман, якого я знав з 1938 року, розмовляв із мною в моїй квартирі в Будапешті… Він знав, що союзники вважають його військовим злочинцем, тому що у нього на совісті тисячі жидівських життів. Я запитав у нього, скільки, і він відповів мені, що, хоча це число є великою таємницею, він мені його скаже, тому що за відомостями, якими він володіє, можна зробити наступний висновок: у різних таборах знищення були вбиті близько 4 мільйонів жидів, і ще два мільйони знайшли смерть у інший спосіб".
Джерело: Нюрнберзький процес, том IV, с.654.
А от що сказав другий: "Він [Ейхман] казав, що буде стрибати та сміятися в могилі, тому що думка про те, що в нього на совісті п'ять мільйонів чоловік, буде для нього джерелом незвичайного задоволення" (там же).
Щодо обох цих свідчень сам пан Поляков (найактивніший прихильник теорії Голокосту — ред) говорить:
"Можуть заперечити, що цифру, підкріплену настільки недосконалим чином, варто вважати підозрілою".
Джерело: "Журнал історії другої світової війни", жовтень 1956.
Нью-йоркська жидівська газета "Дер Ауфбау" від 30 червня 1965 року відзначає, що до цієї дати 3.375.000 чоловік висунули вимоги відшкодування шкоди, завданої за часів панування Гітлера.
Додамо, що головне "свідчення", найповніше і найточніше, належить Хеттлю, агентові Інтеллідженс Сервіс.
Джерело: англійський журнал "Уікенд" від 25 січня 1961 року. На його обкладинці — портрет Хеттля з підписом: "Історія шпигуна, дивніша за вигадку: шефом цього друга нацистських ватажків була людина із британських секретних служб".
Підсумовуючи заперечення великих юристів з Верховного суду США і багатьох інших проти юридичних аномалій "Нюрнберзького трибуналу", ми дамо лише кілька прикладів порушення постійних правил процедури будь-якого справжнього процесу.
Установлення та перевірка дійсності текстів.
Аналіз цінності свідчень і умов, за яких вони були отримані.
Наукове дослідження знаряддя злочину з метою встановити спосіб і результати його дії.
а) Тексти
Основні тексти, визначальні з погляду на те, яким могло бути остаточне вирішення, — це, насамперед, накази про знищення, приписувані вищим керівникам Гітлерові, Герінгові, Гейдріху, Гіммлеру, та директиви щодо їх виконання.
Почнемо з директиви Гітлера про "знищення".
Незважаючи на всі зусилля теоретиків "геноциду" і "Голокосту", не вдалося знайти жодних їх слідів. Пані Ольга Втомсер-Міго писала в 1968 році:
"Мало того, що не існує розпорядження, яке чітко наказує знищення газом в Освенцімі, немає й наказу про його припинення в листопаді 1944 року".
Вона уточнює:
"Ні на Нюрнберзькому процесі, ні на місцевих процесах, ні на процесі Хесса в Кракові, Ейхмана в Ізраїлі, ні на процесі комендантів концтаборів, ні з листопада 1963 до серпня 1965 на процесі у Франкфурті (другий процес з Освенціму) не появився знаменитий наказ від 22 листопада 1944 року, підписаний Гіммлером, про припинення знищення жидів газом, наказ покласти край "остаточному вирішенню".
Джерело: Ольга Втомсер-Міго. «Система нацистських концтаборів», P.U.F. 1968, 544 і с.13.
Д-р Кубови з тель-авівського Центру документації визнав в 1960 році:
"Немає жодного документа, підписаного Гітлером, Гіммлером або Гейдріхом, у якому говорилося б про знищення жидів… Слова "знищення" немає в листі Герінга Гейдріху, щодо остаточного вирішення жидівського питання".
Джерело: Люсі Давидович. Війна проти жидів. 1975, с. 121.
Після колоквіуму, проведеного в Сорбонні в лютому 1982 року з метою спростування критичних робіт "ревізіоністів", Раймон Арон і Франсуа Фюре змушені були заявити в ході подальшої прес-конференції: "Незважаючи на самі ретельні пошуки не вдалося знайти наказ Гітлера про винищування жидів".