Ця історія не гидує й послугами міфів, прив'язуючи їх до своєї переможної колісниці.
б) Міф, замаскований під історію, і його політичне використання
Читання даної книги не повинне внести ніякої релігійної або політичної плутанини. Критика сіоністської інтерпретації Тори і "історичних книг" (особливо книг Ісуса Навина, Самуїла і Царств) жодною мірою не означає недооцінки Біблії і її внеску в епопею гуманізації та обожнювання людини. Жертва Авраама — вічний взірець відмови людини від своєї тимчасової моралі і крихкої логіки в ім'я безумовних цінностей, які роблять їх відносними, так само як Вихід залишається символом боротьби проти всякого рабства, непереборного божественного заклику до волі.
Те, що ми відкидаємо, — це сіоністське прочитання цих текстів — вузько-племінне і націоналістичне, що зводить велику ідею союзу Бога з людиною, з усіма людьми і його присутністю у всьому до самої злобливої ідеї в історії людства: до ідеї народу, обраного приватним і упередженим богом (тобто ідолом), що виправдує заздалегідь всі захоплення та вбивства. Немов у світі не існувало іншої "священної історії", крім історії жидів.
З мого викладу, кожна частина якого підкріплена посиланням на джерела, ні в якій мері не випливає ідея знищення держави Ізраїль, а лише його десакралізація; ця земля, як і будь-яка інша, ніколи не була обіцяна, але завойована, як земля Франції, Німеччини або США, в результаті відповідного розкладу історичних сил у кожному столітті.
Мова йде не про те, щоб без кінця переробляти історію під гарматні залпи, а лише про просту вимогу до всіх дотримуватися міжнародних законів, а не увічнювати закон джунглів.
Що стосується Близького Сходу, мова йде просто про виконання рішень про розділ, прийнятих ООН по закінченні війни, і резолюції № 242, що забороняє шматування кордонів сусідніх країн і захоплення їхніх водних джерел та наказує звільнити окуповані території. Створення в незаконно окупованих зонах поселень, охоронюваних ізраїльською армією та збройними поселенцями, це фактичне продовження окупації, яка робить неможливими справжній мир і стабільне мирне співіснування двох рівних і незалежних народів, мир, символом якого могло б стати загальне шанування, без претензій на виключне володіння, Єрусалимом, місця зустрічі трьох авраамічних релігій.
Так само критика міфу про Голокост не зводиться до підрахунку числа жертв. Переслідування навіть однієї людини за його віру або етнічну приналежність так само є злочином проти всього людства.
Але політична експлуатація однією державою, яка не існувала, коли відбувалися ці злочини, довільно перебільшених цифр у спробі довести, начебто страждання одних не йдуть ні в яке порівняння із стражданнями всіх інших, і сакралізація Голокосту (уже самим цим релігійним терміном) мають на меті змусити забути про ще більш жорстокі випадки геноциду.
Найбільшу вигоду із цього витягли сіоністи, що зображують себе винятковими жертвами, що створили на цій хвилі державу Ізраїль і, незважаючи на 50 мільйонів убитих на цій війні, також претендують на роль чи ледве не єдиних жертв гітлеризму, що нібито ставить їх вище законів і легалізує всі їх зовнішні та внутрішні злочини.
Я не обвинувачую в несумлінності мільйони чесних людей, які повірили в ці брехливі міфи, поширювані всіма засобами масової інформації, і справедливо обурюються, наприклад, убивствами в газових камерах або переконані буквальним прочитанням Біблії, зовсім не знаючи сучасних тлумачень, в істинності божественних обітниць, даних богообраному народу. Більше тисячі років (з IV століття та до епохи Відродження) благочестиві християни вірили в "дарунок Костянтина". Тисячу років царювала брехня.
Єдина мета даної книги — дати всім вихідний матеріал, що дозволяє судити про злодіяння сіоністської міфології, що за беззастережної підтримки США стала вже причиною п'яти воєн і внаслідок впливу сіоністського лобі в США, а через них — на світова громадську думку, являє собою постійну загрозу миру.
в) Фальшивки і критична історія
Зрештою, для нас мова йде про те, щоб, підкріплюючи наші твердження посиланнями на джерела і докази, радикальним чином відмежуватися від всіх фальшивок, призначених для дискредитації тієї або іншої релігії або того або іншого співтовариства, порушення ненависті проти них і підбурювання до їхнього переслідування.