Катря уважно дивиться на фотографію, потім рішуче показує на одного з чоловіків.
— Ось він… — І, несподівано випустивши фотографію з рук, прикладає обидві долоні до скронь. — Може мій, боже мій, що ж з нею сталося, з моєю Віркою?..
— Катре, згадайте, — прошу я. — Можливо, Віра називала вам його ім'я?
— Ні, ні, не називала…
— Тоді ще що-небудь про нього. Постарайтесь згадати. Нам треба його знайти. Адже скоріше за все то він був з Вірою того вечора. Ну, з ким би ще вона могла піти пізно ввечері в таке глухе місце, правда?
— Так, — сумно киває Катря. — Тільки з ним. Але я… ну, вбийте, нічого про нього більше не пам'ятаю.
Я повертаюсь до себе у відділ і дорогою намагаюся систематизувати та обміркувати все, що пощастило довідатися від Катрі. Отже, одержано перше вірогідне свідоцтво, що у Віри була кохана людина. Але взаємини дивні. Чому Віра не хотіла вийти за нього заміж? Ну, тут справа, звичайно, не в її хворобі. Скоріше за все, справа в цій людині. Можливо, він одружений, у нього сім'я і Віра не хотіла її розбивати? Я вже добре знаю Віру, знаю її шляхетність, її совісність, її загострену, просто хворобливу чесність та безкомпромісність. Еге ж, напевно, так воно й було. А той хлопець наполягав, умовляв, вимагав, переслідував її. І серце рвалося до нього, ось що головне. Бідолашна дівчинка! У такій важкій, навіть, як могло їй здатися, безвихідній ситуації недовго і покінчити з собою. Так, наявність цієї людини і всього заплутаного вузла навколо неї дуже посилює версію про самогубство.
Але хто ж цей хлопець? Він не москвич, що все-таки Катря згадала. Отже, стає цілком вірогідним, що це хтось із тих людей, яких назвали мені дівчата у міністерстві. Щоправда, Катря сказала, що Віра немовби познайомилась із ним на курорті, але потім сама ж засумнівалася у цьому.
Ну й ситуація, хай йому грець! Одночасно підтверджуються фактами дві прямо протилежні версії, й обидві стають усе вірогіднішими. І що ж усе-таки сталося того вечора, так і залишається незрозумілим.
Я приїжджаю до себе у відділ і найперше йду до нашого секретаря Галочки. Вона вже здалеку посміхається, киває, і я здогадуюсь, що мене чекають якісь новини.
Справді, Галя розкладає переді мною шість аркушів паперу з стандартною «шапкою» і грифом «секретно», шість повідомлень на моє ім'я від товаришів із Латвії, Херсонської області, Краснодарського краю, Білорусії, Калінінської та Горьковської областей, шість відповідей на мій запит.
Я квапливо забираю папери і мчу до себе, згораючи від нетерпіння швидше прочитати їх. Проте відразу завважую, що відповідей шість замість семи. Отже, про одну людину я поки що нічого не довідаюсь. Це завжди неприємно, завжди здається, що саме ця людина і може виявитися тією, яку ти шукаєш, а всі підозри щодо решти насправді нічого не варті.
Але нічого не вдієш, доведеться поки що працювати над цими шістьма.
Перший з них відпадає відразу, бо виявляється, що він уже третій місяць безвиїзно живе у своєму радгоспі, гарний сім'янин, одержав недавно премію і поспішає до зими закінчити будівництво нової хати. Другий теж не становить для мене інтересу, бо тільки нещодавно відгуляв весілля і нікуди не виїздив, а до Віри він, очевидно, серйозно і не думав залицятися. Третій уже не перший місяць страждає, бідолаха, у лікарні і, таким чином, теж відпадає. Четвертий…
Еге, четвертий це щось цікаве! Молодий, неодружений, хвацький хлопець і спритник, часто приїздить до Москви і зараз перебуває тут. Це Фоменко Григорій Маркович. Я пригадую, що розповідали мені про нього дівчата у міністерстві. Просто занадто залицявся до Віри. Хлопець запальний, гарячий і відчайдушний. До речі, на лобі у нього шрам, який він затуляє пишним чубом, для того, мовляв, і відпустив. Так, так. Цього Фоменка треба взяти до уваги.
П'ятий… О-о-о, цей теж відпадає. Але тут зовсім інший випадок. П'ятий заарештований місяць тому. Бухгалтерські махінації по лінії відділу боротьби з розкраданням соціалістичної власності. Ну, ну, нехай розбираються. Я, у всякому разі, від нього тепер увільнений.
Останній, шостий із списку, теж становить для мене інтерес. По-перше, також молодий і, хоч одружений, має дитину, але у домі часто сварки та незлагоди. В таких випадках дружина надовго їде до батьків. Не дуже чистий на руку, були різні неприємності на цьому грунті, має стягнення. Зажерливий і незлагідний. А головне, зараз перебуває у Москві, у відрядженні від свого колгоспу. За професією — механік. Звуть Освальд Струліс, він із Латвії.