Приклад: Вироком місцевого суду від 12.08.1975 р. Х. був засуджений за злочин, передбачений ст. ст. 15-95 КК Кирг. РСР (замах на вбивство), який він вчинив 01.05.1975 р. – до 6 років позбавлення волі. За сукупністю вироків на підставі ст. 38 КК Кирг. РСР суд призначив тому 7 років позбавлення волі, оскільки 25.12.1974 р. Х. був засуджений за ст. 84 ч. 2 КК Кирг. РСР (крадіжка) до 1 року позбавлення волі умовно з випробуванням. Президія Верхового Суду Кирг. РСР застосувала до Х., як неповнолітнього Указ Президії Верховного Ради СРСР від 16 травня 1975 р. “Про амністію у зв’язку з Міжнародним роком жінки”, та виключила з вироку застосування ст. 38 КК Кирг. РСР. Пленум Верхового Суду Кирг. РСР скасував рішення Президії цього суду і вказав, що згідно з п. 7 цього Указу, амністія не поширюється на осіб які засудженні за вмисне вбивство. Між тим, враховуючи те, що Пленум того ж суду перекваліфікував дії Х зі ст. ст. 15-95 КК Кирг. РСР на ч. 1 ст. 101 КК Кирг. РСР (умисне тяжке тілесне ушкодження), а також те, що не один із вчинених злочинів Х. не входить в перелік злочинів, передбачених ст. 7 Указу Президії Верховного Ради СРСР від 16 травня 1975 р. “Про амністію у зв’язку з Міжнародним роком жінки”, Пленум призначив Х. остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 5 років позбавлення волі і на підставі ст. 3 цього Указу звільнив Х. від покарання[268].
Варіант 4. Акт амністії набрав чинності після вчинення першого та нового злочину. При цьому дії закону про амністію не поширюються як на перший так і на другий злочин. В цьому випадку призначається покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК і амністія не застосовується до особи.
Варіант 5. Акт амністії набрав чинності після вчинення першого та нового злочину. При цьому дії закону про амністію поширюються на перший але не поширюються на другий злочин. В цьому випадку застосування або не застосування амністії до особи залежить від форми вини вчиненого нового злочину, оскільки згідно з п. “г” ст. 7 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 р., Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р., Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. та Закону України “Про амністію” від 11 липня 2003 р., амністія не застосовується до осіб які після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, знову вчинили умисний злочин.
Таким чином, якщо особа вчинила другий злочин умисно, амністія не може бути до неї застосована, так як є безумовна причина яка забороняє застосування амністії до засудженого. Однак, якщо особа вчинила другий злочин з необережності, то за вчинення першого злочину до неї може бути застосована амністія.
Приклад: Вироком місцевого суду від 12.08.1975 р. Х. був засуджений за злочин, передбачений ст. ст. 15 – 102 п. ”д” КК РРФСР (замах на вбивство), який він вчинив 12.04.1975 р. – до 8 років позбавлення волі. За сукупністю вироків на підставі ст. 41 КК РРФСР суд призначив тому 8 років 6 місяців позбавлення волі, оскільки 27.07.1973 р. Х. був засуджений за ст. 89 ч. 2 КК РРФСР (крадіжка) до 2 років позбавлення волі умовно з випробуванням. Президія Верхового Суду РРФСР застосувала до Х., як неповнолітнього Указ Президії Верховного Ради СРСР від 16 травня 1975 р. “Про амністію у зв’язку з Міжнародним роком жінки”, та виключила з вироку застосування ст. 41 КК РРФСР. Пленум Верхового Суду СРСР скасував рішення Президії цього суду і вказав, що згідно з п. 7 цього Указу, амністія не поширюється на осіб які засуджені за навмисне вбивство[269].
Варіант 6. Акт амністії набрав чинності після вчинення першого та нового злочину. При цьому дія закону про амністію поширюється на другий злочин але не поширюються на перший злочин. В цьому випадку застосування або не застосування амністії залежить тільки від виду причини по якій вона не може бути застосована до засудженого. Якщо ця причина носить безумовний характер, то амністія не може бути зовсім застосована до особи, а якщо ця причина носить умовний характер, то закон про амністію повинен бути застосований до особи за злочин, за який вона була засуджена попереднім вироком.
Розділ 7. Правила застосування амністії
В основу правил застосування амністії нами покладенні правила застосування амністії та здійснення помилування запропоновані А.А. Музикою та С.М. Школою[270], які відзначали, що вони не вважають перелік цих правил вичерпаним, у подальшому він може вдосконалюватись за обсягом і змістом, наповнюватися новим обґрунтуванням[271].
269
Сборник постановлений пленума и определений Верховного Суда СССР (1971-1979), с. 230-233.
270
Музика А.А., Школа С.М. Правила застосування амністії та здійснення помилування, с. 84-99.