Особливості та сфера застосування статті 11 Конвенції
Звернути увагу на:
• права, які гарантує стаття 11 Конвенції (сфера застосування статті);
• пов'язаність прав, які гарантує стаття 11 Конвенції, з політичними і соціальними цінностями демократичного суспільства;
• структуру статей 8-11 Конвенції, яка допомагає встановити рівновагу між правами особи та більш широким інтересом демократичного суспільства в цілому у разі ймовірного виникнення конфлікту (пункт 1 гарантує право, пункт 2 — передбачає винятки, коли втручання у здійснення цього права може бути виправдане за наявності певних умов);
• виправданість втручання у право на мирні зібрання — лише за наявності сукупності 3-х умов, а саме: по-перше, вони встановлені законом, по-друге, переслідують законну мету, зокрема, застосовуються в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб, і по-третє, є необхідними в демократичному суспільстві.
Мирні зібрання
Звернути увагу на:
• можливість державам встановлювати «законні обмеження» щодо здійснення права на мирні зібрання, однак ЄСПЛ застосовує ту сама концепцію «законності», що й у формулюваннях «відповідно до закону» і «встановлений законом», які містяться у другому пункті статей 9, 10 та 11, тобто це вимагає забезпечення певної якості національного закону, наприклад, передбачуваності, і відсутності свавілля[46];
• широке тлумачення поняття «мирні зібрання» у п. 1 ст. 11 Конвенції (охоплює як закриті зібрання, так і зібрання у громадських місцях, а також збори у встановленому місці та публічні процесії);
• вузьке тлумачення понять, які використовуються у п. 2 статті 11 (відповідно до Керівних принципів щодо свободи мирних зібрань БДІПЛ ОБСЄ та Сіракузьких принципів тлумачення обмежень і відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські й політичні права);
• презумпцію «мирного» характеру зібрання;
• зв'язок з правами, гарантованими статтями 9 та 10 Конвенції: Суд часто звертається до положень статті 10 Конвенції.
Наприклад, у справі «Фогт проти Німеччини» ЄСПЛ відзначив, що «захист особистих думок, передбачений статтею 10, є однією з цілей свободи зібрань та об'єднання, яку гарантує стаття 11»[47], повторивши згодом це положення у цілій низці справ, зокрема, загальновідомій «Реквеньї проти Угорщини»[48].
Щоб проілюструвати взаємозв'язок статей 10 та 11 Конвенції, скористаємося рішенням у справі «Каспаров та інші проти Росії» від 3 жовтня 2013 року (заява № 21613/07).
81. Суд відзначає, що, із врахуванням справи, стаття 10 повинна розглядатися як загальний закон (lex generalis) щодо статті 11, яка є спеціальним законом (lex specialis) (див. справу «Ezelin v. France», від 26 квітня 1991 року, § 35, Серія A № 202). Суд бере до уваги просьбу заявників розглядати їх як два окремих питання, виходячи з обставин справи. Він відзначає, що адміністративні обвинувачення, пред'явлені в цьому випадку, спираються, зокрема, на той факт, що заявники скандували антиурядові гасла під час несанкціонованої демонстрації. Ця скарга, потрапляючи в принципі під дію статті 10, аналогічна до тих, які розглядалися у справі «Галстян проти Вірменії», §§ 95–96 и § 100), де заявник був арештований і засуджений з огляду на його поведінку під час політичної діяльності, та у справі «Сергей Кузнецов проти Росії» (Sergey Kuznetsov v. Russia, заява № 10877/04, § 23, від 23 жовтня 2008 року), де заявник був обвинувачений у вчиненні адміністративного правопорушення за поширення образливих листівок під час пікету. В цих та інших випадках Суд не вважав необхідним розглядати заяву за статтею 10 окремо від заяви за статтею 11 Конвенції. Немає причин відходити від цього принципу і в цій справі.
82. З іншого боку, незважаючи на свою самостійну роль і особливу сферу застосування, стаття 11 повинна, в цьому випадку, також розглядатися в світлі статті 10. Захист особистих думок, гарантованих статтею 10 Конвенції, є одним з аспектів свободи мирних зібрань, закріплених в статті 11 (див. рішення у справі «Ezelin v. France» від 26 квітня 1991 року, заява № 11800/85, § 37).
Також стаття 11 тісно пов'язана із статтею 17 Конвенції, що забороняє зловживання правами, тобто мітингувальники не можуть покликатися на права, передбачені статтею 11, з метою нанесення шкоди гарантованих Конвенцією правам інших осіб.