Його друзі зателефонували в поліцію, а ті зламали вхідні двері й потягли Джеррі до Нейроафазійної клініки. Останнє, що їм усім сказав Джеррі, — це: «Привезіть пізніше мої речі, принесіть мою нову куртку з бісером на спині». Він її щойно купив. Вона йому дуже подобалася. Це була мало не єдина річ, яка йому й досі подобалася; усю решту речей він вважав зараженими.
«Ні, — подумав Боб Арктор, — тепер це вже не здається смішним». І йому стало цікаво, чому воно видавалося таким колись. Можливо, причина крилася в страху, жахливому страху, який усі вони відчували впродовж останніх тижнів, перебуваючи поряд із Джеррі. Він розповів їм, що іноді ночами, коли відчуває ворожу присутність, то нишпорить по будинку із дробовиком. Готуючись вистрелити першим ще до того, як підстрелять його. Саме так робив і його ворог.
«А тепер, — думав Арктор, — ворога маю я. Чи принаймні я на нього вийшов: на його сліди. Ще один довбанутий покидьок на фінальній стадії, як і Джеррі. А коли настає фінальна стадія, — подумав він, — то вона й справді фінальна. Вона врізається у вас краще, ніж будь-який автомобіль „Форд“ чи „Дженерал Моторз“, розрекламований у прайм-таймі на телебаченні».
У двері його спальні постукали.
— Ага? — мовив він, торкнувшись ствола під подушкою.
— Уа-уа, — почувся голос Берріса.
— Заходь, — відказав Арктор.
Він простягнув руку, щоб увімкнути нічник, який стояв поряд із ліжком.
Зайшов Берріс, кліпаючи очима.
— Досі не спиш?
— Прокинувся через сон, — відповів Арктор. — Релігійний. Там страшенно гриміло, і раптом небеса розверзлись, з’явився Бог, і Його голос прогуркотів до мене — що ж він там в біса сказав? — о, ага: «Ти засмутив мене, сину мій», — мовив Він. Бог нахмурився. Я уві сні весь затремтів, підвів очі і спитав: «Що я накоїв цього разу, Господи?» І Він відказав: «Ти знову не закрутив тюбик із зубною пастою». І тоді я зрозумів, що це — моя колишня дружина.
Сівши, Берріс поклав руки на свої обтягнуті шкіряними штанами коліна, пригладив волосся, струснув головою і повернувся до Арктора. Здавалося, він перебував у надзвичайно хорошому настрої.
— Що ж, — жваво проказав він, — у мене є попередня теоретична гіпотеза щодо того, хто міг цілеспрямовано, зі злості пошкодити твій цефаскоп і хто може зробити це знову.
— Якщо ти збираєшся сказати, що це — Лакмен...
— Послухай,— мовив, схвильовано розхитуючись вперед-назад, Берріс. — Щ-щ-що як я сказав би тобі, що вже впродовж кількох тижнів передбачав серйозні пошкодження в одному з приладів, які є в цьому домі, зокрема в одному з надзвичайно дорогих, які важко полагодити? Згідно з моєю теорією, це мусило трапитися! Це — підтвердження моєї загальної теорії!
Арктор уважно поглянув на нього.
Повільно опустившись у кріслі, Берріс знову засяяв своєю спокійною, світлою посмішкою.
— Ти,— проказав він, вказавши на Боба.
— Ти думаєш, що це зробив я? — сказав Арктор. — Розхайдохав свій власний цефаскоп, хоч він і не застрахований?
Його сповнили відраза й лють. До того ж це відбувалося пізно вночі; йому потрібно було виспатися.
— Ні, ні,— швидко із заклопотаним виглядом відказав Берріс. — Ти дивишся на того, хто це зробив. Роз’їбав твій цефаскоп. Ось таким мало бути моє твердження, яке ти не дозволив мені закінчити.
— Це зробив ти?
Здивований, він вирячився на Берріса, чиї очі затягнуло щось на кшталт поволоки, немов він відчував тьмяний тріумф.
— Навіщо?
— Я маю на увазі, що, згідно з моєю теорією, це зробив я,— мовив Берріс.— Вочевидь, під впливом пост-гіпнотичного навіювання. З амнезійним блоком, щоб я не зміг цього пригадати.
Він почав сміятися.
— Пізніше, — коротко мовив Арктор і вимкнув свій нічник. — Значно пізніше.
Збентежений, Берріс підвівся.
— Гей, хіба ти не бачиш — я на високому рівні володію спеціалізованими технічними навичками і маю до нього доступ, я тут живу. Втім, я не можу збагнути одного — свій мотив.
— Ти зробив це тому, що ти псих, — відказав Арктор.
— Може, мене найняла якась таємна організація,— спантеличено пробурмотів Берріс. — Але які їхні мотиви? Ймовірно, розпалити серед нас підозри й конфлікт з метою виникнення ворожнечі, щоб нацькувати нас один на одного, усіх нас, щоб ми не знали, кому можна довіряти, хто наш ворог і щось типу того.
— У такому разі їм це вдалося, — промовив Боб.
— Але навіщо їм це? — сказав Берріс, просуваючись до дверей; зненацька він сплеснув у долоні. — Стільки мороки — зняти нижню панель, дістати ключ від вхідних дверей...
«Я радітиму, — подумав Арктор, — коли ми отримаємо голосканери і встановимо їх по всьому будинку». Він торкнувся свого ствола, знову відчув себе впевнено, але тоді задумався, чи варто йому переконатися, що той і досі заряджений. «Однак після цього,— вирішив Боб,— мені доведеться перевірити, чи не вийнято бойок, а тоді — чи не висипали порох із набоїв, і т.д., і т.п». Він одержимо про це роздумуватиме, мов маленький хлопчик, який рахує тріщини в тротуарі, аби притлумити свій страх. Маленький Боббі Арктор, що прямує зі своїми книжечками зі школи, де навчається в першому класі, прямує додому, нажаханий невідомим, яке чекає на нього попереду.
Простягнувши руку, він промацав раму ліжка, доки пальці не натрапили на скотч. Відклеївши його, він, не чекаючи, доки Берріс вийде з кімнати, відірвав дві пігулки Препарату С, змішаного з чотирма унціями наркоти. Піднісши їх до рота, Боб ковтнув, не запиваючи водою, а тоді влігся й зітхнув.
— Забирайся, — сказав він Беррісу.
І заснув.
5
Необхідно було, щоб Боб Арктор на деякий час забрався з дому, аби в ньому могли належним чином (малося на увазі, не припустившись жодних помилок) встановити «жучки», включно з телефоном, незважаючи на те, що він прослуховувався десь іще. Зазвичай за будинком спостерігали доти, доки не виявляли, що всі мешканці кудись поїхали й не збираються скоро повертатися. Іноді органам доводилося вичікувати кілька днів, а то й тижнів. Врешті-решт, якщо нічого не виходило, для цього влаштовувався привід: мешканців попереджали, що до них на всю другу половину дня має завітати дезінсектор або ще якась неприємна служба, тож вони всі мали покинути будинок і не повертатися, скажімо, до шостої вечора.
Але цього разу підозрюваний Боб Арктор люб’язно полишив будинок, прихопивши з собою двох своїх сусідів, аби поглянути на цефалохромоскоп, який вони могли б використовувати до того часу, поки Берріс не полагодить Аркторовий. Працівники правоохоронних органів бачили, як вони всі втрьох із серйозним і цілеспрямованим виглядом поїхали кудись на Аркторовій машині. Пізніше в зручному місці, яким виявилася телефонна будка на заправці, скориставшись аудіофільтром свого шифрувального костюма, Фред зателефонував і доповів, що решту дня в будинку точно нікого не буде. Він підслухав, що троє чоловіків вирішили поїхати аж у Сан-Дієґо, де був дешевий крадений цефаскоп, який один чувак виставив на продаж приблизно за п’ятдесят баксів. Ціна героїнщика. Така ціна вартувала далекої дороги й витраченого часу.
Так правоохоронні органи отримували нагоду вдатися до невеликого незаконного обшуку приміщення, на додачу до тих обшуків, які проводили їхні агенти під прикриттям у той час, коли ніхто за ними не спостерігав. Вони витягували шухляди, щоб перевірити, що приклеєне до них знизу. Вони розбирали торшери, щоб побачити, чи звідти висиплються сотні пігулок. Вони зазирали в унітази, аби побачити, чи там немає раптом маленьких пакетиків, загорнутих у туалетний папір і схованих таким чином, щоб їх могла автоматично змити вода. Вони відкривали морозилки в холодильниках, щоб перевірити, чи якісь із упаковок заморожених гороху або бобів не містили насправді хитро замасковану заморожену наркоту. Тим часом встановлювалися складні голосканери, й офіцери самі сідали в різних місцях, щоб перевірити, як вони працюють. Те саме й з аудіопристроями. Однак відео було важливішим і забирало набагато більше часу. І, звісно ж, сканери мали бути невидимими. Для того, щоб їх встановити, необхідні були спеціальні навички. Потрібно було випробувати різні місця. Технікам, які це робили, добре платили, адже якщо вони лохануться і потім хтось із мешканців знайде голосканер, усі жителі будинку дізнаються, що до них заходили і тепер вони перебувають під стеженням, а отже, згорнуть свою діяльність. До того ж деякі можуть просто демонтувати всю систему сканерів і продати її.