ЛАКМЕН: Хто-небудь має якусь наркоту? «Де є трава, там надія жива». (Ніхто не...
Усі докази вказують на те, що розділення півкуль створює дві незалежні одна від одної сфери свідомості в одному черепі, тобто в одному організмі. Деяким людям, які вважають свідомість невід’ємною властивістю людського мозку, цей висновок видається бентежним. Іншим — тим, хто наполягає, що можливості, наразі з’ясовані для правої півкулі, виявляються лише на автоматичному рівні, цей висновок видається передчасним. У випадках, які були досліджені на даний час, і справді спостерігається нерівність між півкулями, однак вона може бути також лише характеристикою окремих індивідів, яких ми вивчали. Цілком можливо, якщо людський мозок розділити в дуже ранньому віці, то в результаті цього обидві півкулі окремо й незалежно одна від іншої розвинули б функції мислення вищого порядку на рівні, який у нормальних осіб властивий лише лівій півкулі.
...засміявся.)
— Нам відомо, що ви були серед тієї групи людей, — мовив медик, котрий сидів на стільці.— Неважливо, хто саме. Жоден із вас не був здатен подивитися на велосипед і виконати просту математичну операцію, аби визначити його надзвичайно малу кількість передач.
У голосі медичного працівника Фред розчув певне співчуття, спробу виказати доброту.
— Операції такого рівня складності вирішують на вступному іспиті до початкового класу старшої школи. Ви всі були під кайфом?
— Ні, — відказав Фред.
— Такі задачі дають дітям у тесті на виявлення здібностей,— мовив другий медик.
— То що сталося, Фреде? — запитав перший.
— Я забув, — відповів Фред.
Він стулив пельку. Але зрештою промовив:
— Як на мене, то це більше схоже на найоб когнітивної системи, а не перцептивної. Хіба тут не задіяне абстрактне мислення? А не...
— Ви можете це так собі уявляти, — сказав медик, що сидів на стільці.— Проте результати досліджень показують, що когнітивна система помиляється через те, що не отримує точної інформації. Іншими словами, на вході інформація настільки спотворена, що коли ви починаєте думати про те, що побачили, то думаєте хибно, оскільки не...
Медичний працівник зажестикулював, намагаючись підібрати слово.
— Але десятишвидкісний велик і справді має сім шестерень,— зауважив Фред.— Те, що ми бачили, було точним. Дві спереду, п’ять ззаду.
— Але ви — жоден із вас — не змогли збагнути того, як вони взаємодіють: п’ять позаду з кожною з двох попереду, як це пояснив вам чорношкірий. Хіба він був високоосвіченою людиною?
— Вочевидь, ні, — відповів Фред.
— Те, що побачив чорношкірий, — сказав медик, котрий стояв,— відрізнялося від того, що бачили всі ви. Він бачив два окремі зв’язки між задньою і передньою системами шестерень, він сприйняв одночасно дві ланки, що по черзі з’єднували передні шестерні з кожною з п’яти задніх... Ви ж побачили лише одну ланку зв’язку передніх із задніми.
— Але тоді ми б сказали, що там шість передач,— мовив Фред. — Спереду шестерні дві, проте лише одна ланка зв’язку.
— І це є хибним сприйняттям. Цього чорношкірого хлопця ніхто цьому не вчив; якщо хтось його чомусь і вчив, то лише когнітивно виявляти значення двох пов’язаних елементів. А ви один із них просто випустили з уваги. До того ж кожен із вас. Хоча ви й порахували дві передні шестерні, але сприйняли їх як одне ціле.
— Наступного разу впораюся краще, — сказав Фред.
— Коли наступного разу? Коли ще раз придбаєте крадений десятишвидкісний велосипед? Чи коли розмірковуватимете про все, що сприйняли впродовж дня?
Фред промовчав.
— Продовжмо тест, — сказав медик, котрий сидів. — Що ви бачите тут, Фреде?
— Пластикове собаче лайно, — відказав Фред. — Таке, як продають поблизу Лос-Анджелеса. Тепер я вільний?
Повторювалося те саме, що й під час промови в клубі «Лайонз».
Втім, обидва медики розсміялися.
— Знаєте, Фреде, — сказав той, що сидів, — якщо вам вдасться зберігати ваше почуття гумору, як ви це робите зараз, то вам, певно, вдасться це зробити.
— Це зробити? — повторив Фред.— Зробити що? Команду зібрати? Тьолку вламати? Змиритися з цим? Звикнути до негараздів? Знайти вихід? Збагнути увесь цей нонсенс? Заробити бабла? Знайти вільну хвилинку? Визначтеся з вашими термінами. «Робити» латиною — facere, що завжди нагадує мені слово — fuckere, яке латиною означає «їбати», а мій...
Мозок вищих тварин, включно з людиною, є подвійним органом, що складається з правої та лівої півкуль, з’єднаних між собою перемичкою нервової тканини, яка називається мозолисте тіло. 15 років тому Рональд Е. Маєрз і Р. В. Сперрі, які тоді працювали в Чиказькому університеті, зробили приголомшливе відкриття: якщо розірвати зв’язок між двома половинами головного мозку, кожна півкуля функціонуватиме самостійно, немов окремий мозок.
...стояк останнім часом лайна собачого не вартий, пластикового, не пластикового, будь-якого лайна не вартий. Якщо ви, хлопці, такі психологи й слухали мої безкінечні звіти Генку, скажіть — що з цією Донною в біса таке? Як мені до неї приступитись? Скажіть, як це робиться? З такими привабливими, унікальними і впертими тьолками?
— Усі дівчата різні, — промовив медик, що сидів на стільці.
— Я маю на увазі ввічливий підхід, — додав Фред. — Не накачати її «червоненькими» і бухлом, а тоді всандалити їй, доки вона валятиметься на підлозі вітальні.
— Купіть їй квіти, — мовив медик, що стояв.
— Що? — перепитав Фред, його сховані за костюмом очі округлилися від здивування.
— У цю пору року можна дістати маленькі весняні квіти. У відділі вирощування, скажімо, у «Пенніз» чи «Кей Март». Або азалію.
— Квіти,— пробурмотів Фред.— Ви кажете про пластикові квіти чи про справжні? Думаю, про справжні.
— Пластикові нічого не варті,— сказав медик, що сидів.— Вони виглядають, як... ну, як фальш. Є у них щось фальшиве.
— Тепер я можу йти? — поцікавився Фред.
Перезирнувшись, медичні працівники закивали.
— Ми перевіримо вас іншим разом, Фреде, — сказав той, що стояв. — Це не так терміново. Генк повідомить вас про час наступної зустрічі.
Із якоїсь незбагненної причини Фреду закортіло, перед тим як піти, потиснути їм руки, але він цього не зробив; просто пішов, нічого не сказавши — дещо пригнічений і трохи збентежений, мабуть, через те, як несподівано й раптово усе це виникло. «Вони знову і знову перевіряли мої матеріали, — подумав він, — намагаючись відшукати ознаки того, що мій мозок встиг підсмажитись, і дещо таки знайшли. У будь-якому разі достатньо, аби провести ці тести».
«Весняні квіти,— подумав Фред, підходячи до дверей ліфта. — Маленькі такі. Мабуть, ростуть близько до землі, і багато людей на них наступають. Вони ростуть у дикій природі? Чи в спеціальних комерційних розсадниках на величезних закритих фермах? Цікаво, як виглядає сільська місцевість. Поля і таке інше, незнайомі запахи. І як туди дістатися? — думав він.— Куди треба їхати, як туди дістатися й там залишитись? Якою буде подорож і де купувати квитки? І в кого?
І,— подумав Фред,— я б хотів поїхати туди з кимось, можливо, з Донною. Але як їй це запропонувати, такій дівчині, як вона, коли навіть не знаєш, як до неї приступитись? Якщо лише плануєш і нічого не досягаєш — не можеш зробити навіть першого кроку. Варто поквапитися, — подумав він, — інакше потім усі весняні квіти, про які вони мені казали, помруть».
8
Дорогою до будинку Боба Арктора, де зазвичай зависала й весело проводила час компанія торчків, Чарльз Фрек вигадав, як пожартувати над старим Беррісом, аби відплатити йому за його побрехеньки про селезінку в кафе «Фіддлерз Трі». Спритно оминаючи радарні пастки, які всюди порозставляла поліція (поліцейські фургони з радарами, що перевіряли водіїв, зазвичай маскувалися під старі, паскудні, пофарбовані в тьмяно-коричневий колір фургони «Фольксваґен», за кермом яких сиділи бородаті психи; щойно він бачив такий фургон, то зменшував швидкість), у себе в голові він фантазував, як підколюватиме Берріса: