Через дві-три години все, що було у бункері, повантажили на машини. Наша колона вирушає до Лебединого острова. Анжело, Вольфганг та Есмеральда їдуть з нами. Інші коти під захистом лева йдуть за нами пішки. Переконую Ганнібала, що краще не жерти людських дітей, бо вони — наші союзники у війні проти щурів. Нас тепер майже триста котів плюс сотня людей. Чудернацька маленька армія.
Піфагор використовує Третє Око, щоб через муніципальні відеокамери стежити за переміщеннями щурів. На щастя, вони ще не встигли зібрати достатню армію, щоб наважитися нас атакувати.
Вся наша процесія незабаром висувається на набережну. Вантажівка-«криголам» пробиває дорогу серед залізяччя та уламків цементу й бетону.
Піфагор тим часом далі риється в інтернеті.
— Добре, що ми пішли, — каже він.
— Вони вже готові нас атакувати?
— Їх усе більше збирається на околицях. Той здоровенний пацюк, якого ми бачили під час битви на Єлисейських полях, стоїть на задніх лапах і стримує юрми щурів.
— Це їхній король. Я охрестила його Камбісом, він мені вислизнув з лап в останній момент.
— Він намагається зібрати якомога більше пацюків. Тепер ці орди гризунів рухаються з околиць до столиці. Їх уже в сто разів більше, ніж нас.
— Скільки у нас залишається часу, як думаєш?
— Рухаємося вперед, там буде видно.
Він сказав «у сто разів більше, ніж нас»?
28. Піфагор
Дме сильний вітер, але наша процесія просувається вперед, незважаючи на шквал. Чорна ріка стає сірою, хвилі біжать, розбиваються об берег, а краплі час від часу долітають до нас.
Ми рухаємося, зчиняємо багато шуму, але нас справді багато, і ми озброєні, і ніхто не наважиться нас зупинити.
Ліворуч Ейфелева вежа відкидає снопи світла.
— Спочатку я думав, що нам треба розташуватися на вершині цієї металевої вежі, — каже Піфагор, — але, зважаючи на нашу чисельність, мені здалося, що нам складно буде там розміститися.
— До того ж, якщо пацюки на нас нападуть, ми не зможемо стрибнути з такої висоти, — кажу я.
Розмірковуючи над цим, думаю, що в мене ідеальне життя: кожен день приносить свою порцію несподіванок. Вмерла вже та, для якої завтра є лише іншим вчора. Вмерла вже та, яка знає, що після сніданку настане обід. Вмерла вже та, яка прагне лише відпочинку та безпечності.
Я зробила вибір і виставила своє тіло на випробування, заразом вдосконалюючи свій розум. Вишколений несподіванками і невдачами, він краще себе пізнав: тепер він знає, що хоче і що може, він — послідовний, і я вмію керувати ним як продовженням свого тіла. Піфагор мав рацію, моя душа обрала це життя, щоб перейти через випробування: випробування вчать і виховують мене. Моє життя не мусить бути легким чи досконалим, аби бути прекрасним. Те, як я його відчуваю, надає йому сенсу. Я не змагаюся ні з ким. У мене є моя власна унікальна і неповторна траєкторія. Я… Чорт, я стаю кішкою-філософом. Це шкідливий вплив Піфагора. Треба братися до невідкладних справ, поки не застрягла в екзистенційних питаннях.
Роззираюся довкола. Кілька щурів висуваються часом, спостерігають за нами, але не наважуються підійти. Поки що. Треба квапитись.
Нарешті Піфагор оголошує, що Лебединий острів уже видно.
I справді, попереду видніється наче зелений язик посеред річки. Ми виїжджаємо на міст Бір-Гакейм, звідки сходи спускаються просто до острова. Молодь формує ланцюг, щоб спорожнити вантажівки і перенести ящики з їжею, інструментами і зброєю.
Есмеральда витягується під лавкою. Щойно вона лягла, Анжело вмощується її ссати. Йому б тільки поїсти! Але у мене нема більше відчуття, що вона краде у мене сина. Хіба, народивши істоту, ви автоматично стаєте її одноосібним власником? Зважаючи на мої недавні пригоди, думаю, що почуття, яке породжує усі конфлікти — це бажання володіти. Володіти дружиною (супутником життя, другом), володіти територією, володіти нашою людською прислугою, володіти їжею, володіти своїми дітьми. Ніхто нікому не належить. Істоти не є речами. Зрештою, якщо Анжело має бажання мати двох матерів, то це його вибір. Мене це влаштовує, це дає мені змогу викроїти трохи часу для себе, щоб мене постійно не смикали, вимагаючи молока. Перший зиск із втрати бажання володіти: трохи перепочинку для моїх пипок.