Мене доводиш ти до сказу?
ДРОМІО ЕФЕСЬКИЙ
Пане,
Невже ж ви хочете, щоб за ніщо
Зв’язали вас? Біснуйтеся ж, кричіть,
Мій добрий пане! Всіх чортів скликайте!
ЛЮЦІАНА
Рятуй їх бідні душі, боже милий!
Які страшні слова!
АДРІАНА
Ведіть же їх.
Ходім зі мною, сестро.
Пінч і слуги виводять Антіфола Ефеського й Дроміо Ефеського.
А тепер
Скажи, хто вимагав його арешту?
СТРАЖНИК
Тут золотар є, Анджело він зветься,
Ви знаєте його?
АДРІАНА
Так, знаю. Скільки ж
Заборгував йому мій муж?
СТРАЖНИК
Дві сотні!
Дукатів золотих.
АДРІАНА
Ну, а за віщо?
СТРАЖНИК
Та за ланцюг, що взяв ваш муж у нього.
АДРІАНА
Мій муж для мене замовляв ланцюг,
Але його він не одержав.
КУРТИЗАНКА
Пані,
Коли ваш муж сьогодні, страшно лютий,
До мене вдерся в дім, він взяв мій перстень
(Той перстень в нього ще й тепер на пальці),
А трохи згодом я його зустріла
Вже з ланцюгом.
АДРІАНА
Можливо, а проте
Я ланцюга не бачила ніколи.
Тюремнику, веди ж мене до того
Золотаря: я хочу знати правду.
Входять Антіфол Сіракузький з видобутим мечем і Дроміо Сіракузький.
ЛЮЦІАНА
Рятуй нас, Боже! Вирвались вони!
АДРІАНА
Меча він оголив! Сюди прямує!
Скоріш гукай людей на допомогу,
Щоб знову їх зв’язали!
СТРАЖНИК
Утікаймо!
Мерщій! Вони уб’ють нас!
Стражник, Адріана і Люціана вибігають.
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
Бачу я,
Мечів оголених відьми бояться!
ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ
Та, що хотіла бути вам жоною,
Тепер від вас тікає.
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
Ну, ходім
В «Кентавр» по наші речі! Я волів би,
Щоб ми сиділи вже на кораблі!
ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ
Їй-богу, можна безпечно переночувати тут. Певен, що вони нічого лихого нам не заподіють; адже ви й самі бачите: вони розмовляють з нами привітно, дають нам грошей. Мені здається, тутешні люди такі добрі та милі, що коли б не ота гора скаженого м’яса, яка вимагає, щоб я з нею одружився, я, мабуть, був би не від того, щоб залишитися тут назавжди і навіть обернутися на відьмака.
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
Я не лишусь — давай хоч ціле місто!
Гайда по речі і — на корабель!
Виходять.
Вулиця перед абатством.
Входять 2-й купець і Анджело.
АНДЖЕЛО
Шкодую, пане: надто вас затримав;
Та, слово честі, він узяв ланцюг,
Хоч відмовляється так безсоромно.
2-Й КУПЕЦЬ
Якої він зажив у місті слави?
АНДЖЕЛО
Його тут вельми поважають, пане,
Всі ставляться до нього дуже тепло, —
Нема в Ефесі рівного йому;
На слово ладен я йому довірить
Мої достатки.
2-Й КУПЕЦЬ
Тихше говоріть:
Мені здається, він іде сюди.
Входять Антіфол Сіракузький і Дроміо Сіракузький.
АНДЖЕЛО
Так, так, і в нього той ланцюг на шиї,
Якого ніби він не взяв у мене.
Ласкавий пане, підійдіть і ви,
Я з ним поговорю! Як ви могли
Завдать мені, шановний Антіфоле,
Такої прикрості й образи? Пане,
Таж ви зганьбили і себе тим самим,
Бо запевняли, навіть присягались,
Що не дістали ланцюга від мене,
Який ви зараз носите відкрито.
Окрім турбот, ганьби й мого арешту,
Вчинили ви іще велику шкоду
І другові статечному моєму;
Коли б тут не затримала його
Та сварка наша, він уже давно,
Вітрила розпустивши, плив би морем.
Невже й тепер ви будете зрікатись,
Що ланцюга цьою взяли у мене?
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
Еге ж, узяв; та я і не зрікався.
2-Й КУПЕЦЬ
Ні, кривоприсягаючи, зрікались.
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
Хто чув, що я зрікався й присягав?
2-Й КУПЕЦЬ
Я чув на власні вуха. О, ганьба!
Що ти живеш між чесними людьми!
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
Негідник ти, коли мене ганьбиш!
Та честь свою і чесність доведу я,
Якщо ти приймеш виклик мій.
2-Й КУПЕЦЬ
Приймаю!
І всім я докажу, що ти негідник.
Видобувають мечі.
Входять Адріана, Люціана, куртизанка та інші.
АДРІАНА
Спиніться, Бога ради! Він безумний!
Скоріше відберіть меча! Зв’яжіть
Його і Дроміо та відведіть
Обох додому.
ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ
Ну ж, тікаймо, пане!
Он монастир. Туди хутчій біжімо,
А ні — то нам обом кінець вже!
Антіфол Сіракузький і Дроміо Сіракузький вбігають у монастир. Входить абатиса.