ВАЛЕНТИН
Не меліть казна-чого, синьйоре; скажіть краще, чи знаєте ви синьйорину Сільвію?
СПІД
Оту, що в неї ваша милість закохані?
ВАЛЕНТИН
А звідки ти знаєш, що я в неї закоханий?
СПІД
На це є сила-силенна різних прикмет: по-перше, ви навчились, як синьйор Протей, схрещувати руки на грудях, немов ви з усього чисто невдоволені; далі — невпинно мугикати любовну пісеньку, мов та вільшанка; уникати людей та блукати самотою, мов який зачумлений; зітхати, мов школяр, що загубив свого букваря; плакати, мов яке дівчисько, що поховало свою бабуню; постити, мов тяжкохворий, що його посаджено на дієту; не спати ночами, мов людина, яка схибнулася на тому, що її неодмінно обікрадуть; скиглити, мов жебрак у день усіх святих. А перш, коли ви сміялися, можна було подумати, що то кукурікає півень; коли ви йшли, то ступали, мов гордий лев на прогулянці; коли постили, то це траплялося тільки по обіді; коли сумували, то тільки зразу тоді, як вам бракувало грошей. Тепер же вас так зачарував погляд вашої повелительки, що, дивлячись на вас, я починаю вагатися: чи мій ви господар, а чи не мій.
ВАЛЕНТИН
Та невже ж ти все це помічаєш у мені?
СПІД
Не в вас, а поза вами.
ВАЛЕНТИН
Поза мною? Такого не може бути.
СПІД
А звісно, поза вами. Той, хто обмірковував би свої вчинки сам у собі, не витворяв би таких дурниць. А ви де не ступите, — аж гульк! — нова дурниця. Ви щось вимудруєте й відразу ж виставляєте це напоказ. І, коли дивишся на вас, усі ваші дурощі просвічують крізь вас, як сеча в нічній посудині; отже, яке б око вас не побачило, воно відразу ж, як досвідчений лікар, відгадає, яка саме у вас хвороба.
ВАЛЕНТИН
Та скажи ж мені, нарешті, чи знаєш ти синьйорину Сільвію?
СПІД
Оту, що на неї під час обіду й вечері ви раз у раз витріщаєте очі?
ВАЛЕНТИН
Ти помітив це? Саме її я й маю на думці.
СПІД
Ні, синьйоре, я її не знаю.
ВАЛЕНТИН
Як же це так? Ти знаєш, що я витріщаю на неї очі, а кажеш, що ти її не знаєш?
СПІД
Це, може, ота, виродлива з себе?
ВАЛЕНТИН
Таке сказав! Не виродлива, а вродлива. Власне, не така вродлива, як чарівна й приваблива.
СПІД
Еге ж, синьйоре! Це я добре знаю.
ВАЛЕНТИН
Що ти знаєш?
СПІД
Що вона зовсім не така чарівна й приваблива, як вам здається.
ВАЛЕНТИН
Я хотів сказати, що врода її витончена, а привабливість безмірна.
СПІД
А звісно, бо врода її намальована, а привабливість ніхто не обмірював.
ВАЛЕНТИН
Як-то — намальована? Як-то — не обмірював?
СПІД
Я хочу сказати, синьйоре, що вона так витончено малюється, аби тільки здаватися вродливою, а краса її ні для кого не має ні міри, ні ціни.
ВАЛЕНТИН
А я що кажу? Те й кажу, що краса її безмірна і безцінна.
СПІД
Та ви ж її й не бачили відтоді, як вона змінилась на гірше.
ВАЛЕНТИН
А відколи ж то вона змінилась на гірше?
СПІД
Відтоді, як ви закохалися в неї.
ВАЛЕНТИН
Я покохав її, щойно вперше побачив, і повсякчасно бачу, яка вона прекрасна.
СПІД
Якщо ви кохаєте її, то ви її не можете бачити.
ВАЛЕНТИН
Чому б то?
СПІД
А тому, що кохання сліпе. О, якби ви мали мої очі! Або якби ваші власні очі були такі ж гострі, як тоді, коли ви сварились на синьйора Протея за те, що він ходить без підв’язок!
ВАЛЕНТИН
Ну, й що ж би я тоді побачив?
СПІД
Тоді б ви побачили вашу теперішню дурість, а також і те, що ота синьйорина Сільвія споганіла. Синьйор Протей, закохавшись, і не помічав, що забуває застібнути підв’язки; а ви, закохавшись, не помічаєте, що забули натягнути й самі панчохи.
ВАЛЕНТИН
Ого, хлопче, виходить, що й ти закохався! Адже ж учора вранці ти таки добре недобачав і, мабуть, через те не зміг почистити моїх черевиків.
СПІД
Щирісінька правда, синьйоре; я був закоханий у мою постіль. Дякую вам, що ви дали мені доброго стусана за мою закоханість; це надає мені відваги погримати на вас за вашу.
ВАЛЕНТИН
Моя любов стоїть у моєму серці непохитно, як скеля.
СПІД
А ви спробуйте її посадовити, тоді вона заспокоїться.
ВАЛЕНТИН
Вчора синьйорина просила мене написати кілька рядків тому, кого вона кохає.
СПІД
І ви написали?
ВАЛЕНТИН
Написав.
СПІД
А вони не дуже кульгають?
ВАЛЕНТИН
Ні, хлопче: я намагався написати якомога краще. Але цить. ось і вона.
СПІД (убік)
Лялькова комедія, та й годі! О, чудова маріонетка!
Тепер усю її роль він проказуватиме сам.
Входить Сільвія.