— Я знайшла принаймні два заклади з інших галузей. У лютому 2012 року Ніна отримала 2200 євро від товариства «Едоґа». У травні 2013-го — 3000 євро від іншої фірми — «Компа». Обидві були закриті за кілька місяців після того, як її взяли на роботу.
— Чим вони займалися?
— Послуги з кодування й цифрового шифрування.
— Ніна зналася на таких речах?
— Аж ніяк. Перед тим, як улаштуватися стриптизеркою, одержала свідоцтво про вищу підготовку технічного керівника за фахом менеджера.
— Що вона для них робила?
— Не маю жодної гадки. Лише підозрюю, що їй платили, хоча немає розрахункових відомостей, договорів чи бодай імені. Утім, я відкопала дещо цікаве.
Корсо взяв крісло і всівся. Він намірився простежити, яким шляхом просувалася Барбі.
— Через пошукові сайти я виявила, що «Едоґа» і «Компа» розмістили однакові тексти про свою діяльність. Один в один, з тими самими граматичними й орфографічними помилками.
— За ними стояли ті самі люди?
— Без сумніву. Ось що привернуло мою увагу: в них повідомлялося, що компанії мають право виготовляти закодовані програми, наприклад, фільми…
— Тобто знову відеопродукція…
— Я собі подумала: якщо б хлопці надумали прокрутити ще одне дільце, вони б знову розмістили ту саму недолугу рекламу. Тож вирішила шукати в зворотному порядку й знову скористалася їхніми об’явами, включно з усіма помилками. У базах даних 2015 року вдалося знайти ТзОВ «ОПА».
— У них є свій сайт?
— Дзуськи, в інтернеті про них — жодної згадки, крім тої недоладної реклами. Я звернулася до знайомих програмістів, дещо відкопала. Насправді вони не надають послуг. І кодують лише свої фільми.
— Які саме?
— Порнографію. Я б навіть додала сюди чарівне слово «ґонзо».
Течія розвинулася в 90-ті роки, а згодом заполонила ринок на правах господаря. Назва походить від «ґонзо-журналістики» 70-х років, коли журналіст повністю занурювався в сюжет і ставав одним із учасників репортажу.
А в порнофільмах саме «режисер» знімав свої забави з камерою на плечі, а його пеніс ставав окрасою програми. Декорацій немає, сценарій відсутній, жодних засобів, окрім голого сексу. Дешевий, кепсько знятий, відвертий і вульгарний ґонзо, в якому одну з ролей виконувала ваша сусідка, мав неабиякий попит, тому що був вибуховою сумішшю банальності й дуже жорсткого порно.
— Отже, Ніна щонайменше двічі у житті брала учать у ґонзо?
— Не виключаю такої можливості. Але, ймовірно, це була лише верхівка айсберга.
Стриптизерка знімалася в порнофільмах — геть не сенсація століття, але Борнек таки не натрапив на цей слід.
— Твої колеги вже бачили фільми?
— Ні. Але чули про такі. Бо зашифровані вони справді дуже надійно.
— Про ці кадри більше відомо через те, що вони закодовані, а не завдяки їхньому змісту?
— Можна й так сказати.
— Навіщо зашифровувати фільми, якщо їх можна знайти в інтернеті одним натисканням на кнопку мишки?
— Отож-бо й воно, що можна, але не такі. Для перегляду належить підписатися на анонімному сайті. У світі, де дозволено геть усе, заборона лишень підігріває бажання.
— Але щойно фільм розкодовують, він потрапляє в загальний доступ, чи не так?
— Ні. Програма не дозволить щось скопіювати або переслати. Тож навіть той, хто оплатив послугу, втрачає фільм.
Справді, скидалося на те, що надмірна обережність мала на меті розпалити глядача.
— Що відомо про самі стрічки?
— Здається, вони дуже, дуже своєрідні.
— Незаконні?
Барбі невизначено махнула рукою. Поняття законності в галузі порнографії можна тлумачити дуже широко — актори завжди підписують згоду на зйомки, що переважно унеможливлює в подальшому будь-яке притягнення до відповідальності.
Поліціянтка розгорнула теку: їй уже вдалося надрукувати цілі сторінки з хештеґами з їхнього сайту. Коп читав у зворотному порядку, але ключові слова промовляли самі за себе: «ампутована», «dwarf»[25], «glory hole» (термін, що означає цікавеньку гру: в стіні — переважно туалета — видовбують отвір, куди будь-який чоловік може пропхати статевий орган; по той бік до нього притискається жінка).
— За словами моїх хлопців, — продовжила Барбі, — керує клубами такий собі гуру на ім’я Ахтар Нур, що спочатку, ще в 90-х роках, прославився завдяки змазці для жорстких ґеїв, яку вдало запустив у продаж.
— А тоді він подався у продюсери?
— Мабуть, так. Але спочатку закинув у мережу фільми за участю «goo girls»[26].
Ще одна назва для знавців: «липкі дівчата». Вони так завзято вправлялися в акробатиці, що часом незрозуміло, з якого боку на них дивитися.
— Згодом він вигадав новий жанр. І сам назвав його «біо ґонзо», або «органічне порно». Але потім почав надмірно шифруватися, і треба було вступити в клуб, щоб мати змогу дивитися його фільми. На мою думку, літери «ОП» в назві компанії означають органічне порно. Буква «А», ймовірно, відповідає імені Ахтар.
— Чолов’яга стоїть на обліку?
— Ні. Сам він — пакистанець чи бенгалець, точно невідомо. Деколи додає до імені «Сафраз» або «Бухарі». Який у нього статус у Франції — теж не зовсім зрозуміло. Усі фірми він створював на підставних осіб. Нині орудує спілкою, в якій дозволені будь-які вподобання. Сам він сповідує дивакувату суміш ґонзо з тантризмом[27], що, як завжди в нього, закінчується жорстким порно.
А Ніна не просто знялася в кількох сороміцьких кінострічках, але в такий спосіб виявила, мабуть, певну схильність до свавілля. З «натуризму-стриптизму» так легко перейти до «ґонзо-тантризму».
— Барбі, ти найкраща, — підсумував він, підводячись. — Де шукатимемо пташку?
— Його штаб — на вулиці Параді. Я надішлю тобі точну адресу.
— Я зроблю з нього кебаб.
13
Шукаючи місце для машини, Корсо пообіцяв собі, що в розмові з порнодилером не вдаватиме з себе пуританина або борця за справедливість. Коп ще не знав, що саме означає «органічне порно», але надивився в житті на всяке-різне. За кілька років роботи в БПТЛ (раніше її називали «Бригадою моралі») крізь вогонь та воду пройшов: улаштовував облави на зйомках, де половина акторів були тваринами, конфісковував DVD — потім його колеги передивлялися їх і не вірили своїм очам: двоє чоловіків потискали один одному руки всередині вагіни, порнозірка Х ставила рекорд в царині групового сексу (за день вона примудрилася близько тисячі разів вступити в статевий контакт), ще одна чемпіонка хоробро витримувала «потрійне проникнення», але увага: лише через анальний отвір…
Він більше про це не згадував, викреслив із життя Емілію, яка теж, у свій спосіб, множила рекорди. А він потребував лише спокою, умиротворення, розсудливості…
Офіси «ОПА» розташовувалися в одній із занедбаних кам’яниць із внутрішнім подвір’ям; у таких будівлях колись містилися склозаводи або керамічні мануфактури. Звичайно, він не надибав знизу жодної таблички або згадки про шифрувальну фірму, але отримав від Барбі їхнє точне місцеперебування: другий поверх ліворуч.
Корсо нишком пробрався в тінь сходової клітки, де височів громіздкий вантажний підйомник з бічною решіткою, і, не вмикаючи світла, піднявся нагору. На другому поверсі коротко натиснув на дзвінок, адже зараз він тут лише в гостях. Минула хвилина — не чути ані звуку. Він знову подзвонив. Дві хвилини. Ймовірно, нікого немає. Вже 15-та година. Мабуть, Ахтар кудись вийшов у справах. Але внутрішній голос змусив його ще трохи зачекати.
Нарешті на порозі з’явився низенький темношкірий дядько з гладким волоссям. Стояв босоніж, у довгій білій сорочці й піжамних штанях, і здавався привидом на темному тлі кімнати. Тут явно не звикли відчиняти віконниці.
— Пан Ахтар Нур?
Чоловічок захитав головою, як заведено в індійців. Корсо показав йому поліційний значок.
26
Goo girl (