Выбрать главу

Також буде дедалі більш важливим включати стандарти еколо­гічної відповідальності в законодавство і в угоди з міжнародної торгівлі. Аналогічно тому, як урядові субсидії конкретній галузі промисловості інколи розглядаються як порушення торгового зако­нодавства, неефективне й недостатнє виконання заходів з контролю за забрудненнями слід також включити до переліку порушень торгових угод і чесної торгової практики.

Оскільки Сполучені Штати намагаються поширити принципи вільного ринку і заохотити більш вільну і чесну торгівлю в Латин­ській Америці, екологічні стандарти треба включити до складу критеріїв при прийнятті рішень про лібералізацію торгових відно­син з кожною державою. Поєднання охорони довкілля з торговими переговорами має нестійкий характер, але таким самим є поєднання й будь-якого іншого питання з переговорами щодо взаємної торгівлі. Більш того, є важливі прецеденти навіть тепер — зокрема зазначу наполегливі дії Німеччини щодо посилення екологічних стандартів всередині ЄЕС та рішення Генеральної угоди про торгівлю і тарифи щодо активізації діяльності робочої групи з розгляду зв'язків між торгівлею і довкіллям.

Повертаючись до складного питання допомоги економічному розвитку зарубіжних країн, я змушений з неохотою визнати, що ряд міжнародних фінансових інституцій, створених задля високої мети — «розвитку» країн «третього світу», часто в результаті ігноруван­ня екологічних наслідків своїх великомасштабних проектів, завда­ють більшої шкоди, ніж приносять користі. Навіть, якщо вони досягли деякого прогресу щодо врахування екологічних критеріїв при наданні позики, але досі не розробили механізмів відповідальності за дотримання відповідних стандартів. Одним з виходів може бути більша взаємодія між усіма кредиторами держави-позичальника з метою створення пакета допомоги «широкого спектра дії». Хоча деякі екологи вже настільки занепокоєні, що розпочинають активні дії, спрямовані на те, щоб цілком припинити фінансування з боку США будь-яких міжнародних установ, що не реформували ретель­но свої механізми спостереження за дотриманням екологічних норм. Ці міжнародні фінансові установи просто повинні стати складовою частиною вирішення проблеми замість того, щоб бути частиною са­мої проблеми.

І, як вже зазначалося вище, аналогічні проблеми сьогодні поста­ють перед міжнародною торговою системою, правила якої були розроблені без урахування екологічних вимог. Сьогодні їх треба якомога швидше адаптувати до потреб охорони довкілля.

Водночас фінансові установи повинні переглянути свій підхід до визначення різних валют. Жорстка відмінність між твердою валютою (гроші індустріально розвиненої держави, які приймають для сплати міжнародних боргів) та м'якою валютою (зазвичай інфля­ційні й нестійкі гроші держави боржника, які часто можна викорис­товувати лише для оплати внутрішніх потреб) спотворює систему землекористування і розподілу ресурсів у країнах, що розвивають­ся. Наприклад, багато земель, які традиційно використовувалися для вирощування місцевих харчових культур, тепер повсюдно вико­ристовуються під інші культури, які можна продавати на експорт; це дає змогу заробити тверду валюту, а традиційні культури прино­сять лише м'яку валюту. На превеликий жаль, тверду валюту часто використовують, щоб закупити імпортну провізію і прогодувати населення, яке більше не може вирощувати свої власні харчі. Уся ця модель має дуже мало сенсу.

Хоч це звучить майже неймовірно, але ми повинні також доби­ватися фінансових реформ у країнах, що розвиваються, які отриму­ватимуть допомогу і нові технології за Глобальним Планом Маршалла. Однією з найбільш серйозних, але слабо усвідомлених проблем є відплив капіталу — процес, у рамках якого багата еліта країн, що розвиваються, викачує великі суми грошей зі своїх націо­нальних економік й далі на приватні рахунки у банках Заходу. Дійсно, в багатьох країнах «третього світу» кількість капіталу, що відпливає з країни, коливається у майже прямій пропорції до над­ходжень зарубіжної допомоги. Більш справедливий розподіл полі­тичної влади, багатств та землі для багатьох цих країн є переду­мовою будь-яких успішних зусиль з порятунку їхнього довкілля і суспільства.