- Курити будеш? - питає він.
… як… як спалах! Ось воно. Посмішка - спалах, увесь він - спалах, легеньке, невимушене, безболісне горіння…
- Не зараз, Янголе, - кинула Милка, підхопилася, побігла до себе. Так, що десь позаду майже загубилась її свита - побігла писати.
- А ти правда Янгол?
Напівпрозорий Троль чомусь так і залишився сидіти на його ліжку.
- Правда. - Янголові вже добряче набридло це запитання.
- Янголе, скажи, що таке дружба?
- Навіщо тобі? - здивувався Янгол.
- Я хочу дружити з людьми, - сказав Троль, - а Мила каже, що мені не можна. Чому?
Він був такий нещасний, що Янголові закортіло обняти його, як малу дитину, погладити, розповісти щось гарне. Він так би й зробив, якби Троль був хоч трохи менший. Як обняти таке здоровило, Янгол собі не уявляв.
Бідолашний, бідолашний Троль.
- Навіщо це тобі? - Янгол кинув недопалок у вікно, сів на підвіконня. - Ти навіть не уявляєш, які вони егоїстичні створіння, ці люди.
- Я хочу дружити з будь-ким, Янголе, просто раніше я не знав, що дружба існує, а тепер знаю. Якщо вона існує не лише серед людей, то мені все одно, з ким дружити. - він благально глянув на Янгола. - Я просто хочу друга.
Янгол сказав Василеві Анатолійовичу, що дружби не існує. Та сказати це Тролеві не міг. Здавалося, грізний охоронець Південного мосту ось-ось розридається. Янгол зітхнув.
- Друга дуже важко знайти, Тролю.
- Хіба їх шукають? - здивувався той. - Я думав, ними стають.
- Шукають, - відрізав Янгол, - нерідко буває так, що все життя шукають. Як і кохання. Ти просто повинен знайти потрібну тобі людину,… е… істоту.
- Яку саме? - загорівся Троль. - Хто придатний для дружби?
Придатний для дружби? Цікава термінологія, та з нею навряд чи ти, Тролю, знайдеш когось.
- Дружба - це розуміння, - сказав він нарешті, - друзі - це ті, хто просто розуміє.
- Просто розуміє - і все? - здивувався Троль.
- Так, - посміхнувся Янгол. Здається, охоронець Південного мосту до дружби ще просто не доріс.
- Точно? - підозріливо перепитав Троль.
- Так.
Троль замислився, посидів мовчки хвилинку, нарешті спитав:
- А як це - просто розуміють?
- Отак - просто: без слів, без пояснень, без посмішок, без підморгувань одне одному. Як праве і ліве око, наприклад.
- Очі об’єднані мозком.
- А друзі - дружбою.
- А таке буває? - аж насупився від підозрілості Троль.
- Буває, - заспокоїв його Янгол, - але знайти, як я вже казав, важко. На грані неможливого.
Троль ще полежав, а потім підвівся, почалапав до дверей.
- Просто розуміють, - бурчав він собі під ніс, немов намагався завчити, - про-сто ро-зу-мі-ють…гмм…
Янгол сумно глянув йому вслід. Мила, мабуть, створила цю потвору не такою. Спершу Троль був просто злим і тупим. А потім почав розвиватися. Янголові було шкода Троля, такого великого, незграбного, ще трішечки злого, та набагато більше - розгубленого. Ми відповідаємо не лише за тих, кого приручили. Ще й за тих, кого створили. Але в цій відповідальності безпорадні. «Важко бути Богом»…
Він раптом усміхнувся сам собі. Не звичним своїм спалахом, а звичайною людською усмішкою. Трохи стомленою, зате з малесеньким вогником надії. Так, важко, але ж беруться за це. Отже, не все ще загублено, ще не все. Ще є надія. Ще тільки початок…
Інка(8)
Інка не знала, чого чекала од відьомського зльоту. Чогось таки чекала, та не того, що побачила. Посеред галявини виднів басейн, навколо - столики для фуршету зі зручними пластиковими стільцями. Між ними снували офіціанти. Яскраво сяяли ліхтарі. Скрізь ходили симпатичні, але надто вже вичепурені леді. Спілкувалися, палили, вимахували келихами, сміялися, тихо й голосно. Звичайнісінька собі учта, бал. Ніяких обрядових танців навколо вогню, ніяких заклять, мерців, духів… Вона розгублено заозиралася, намагаючись знайти бодай що-небудь відьомське серед цього свята пластикових стільців і цигарок.
- Здивувалася? - поруч приземлився Богдан, забрав з рук швабру. - Роздивляйся, спілкуйся. Я пішов.
- Куди?! - Інка перелякано схопила його за рукав.
- Мені тут не місце, кицю, - він підморгнув, - я повернуся за тобою вранці.
Клацнув пальцями й розчинився в повітрі разом зі шваброю. Весь час озираючись, Інка обережно рушила вперед.