— Ну й молодці! — саркастично вигукнув Грицько.
— Два роки невтомних полювань, — продовжив у цьому дусі Василь Смичак, — наших славних стражів громадського порядку, нарешті успішно завершилися!
— Хто ж у тій міліції ловитиме, коли туди, заради високої платні, як і до речі в попи, посунули всі ледарі, що не хочуть працювати?
— Про нас, хоч би слово зронили…
— Друзі, — всміхнувся Нестор. — Не прагніть передчасної слави! Це я попросив командира «Беркута» ніде, жодним словом не згадувати, особливо у пресі, що до затримання причетні наші «сакурівці». І не через зайву скромність. Не лиха година, стукне в голову якомусь чиновникові — приїдуть і закриють секцію! Таке вже не раз мало місце в історії цього виду спорту. Знову ж, слідство триватиме довго, багатьох з вас викликали б, як свідків… А так, нехай собі соловейки думають, що в залі були перебрані у цивільне беркутівці. Нам працювати потрібно, а не по судах їздити…
— Все правильно, Несторе Григоровичу, — підсмішковується Тарас. — Що менше знаєш, тим корисніше для здоров'я! Повернімося до сценарію…
— Отож, у показових виступах задіємо шість пар сакурівців. Хто конкретно, вирішуйте самі. Ти, Зоряно, постав бій так, щоб видовище вийшло кращим, аніж по телевізору… Залишилось п'ять днів, тренуйтесь у камуфляжній формі. Зверніть увагу на відпрацювання підстраховки, там тверда земля, аби не перетворили виступ на посміховисько, коли хто гепнеться й не зможе підвестися…
— Ми останні два тренування зробимо на місці, — знову озивається Грицько. — Мужчини, чи не так?
— Козаки! — додає Василь.
— Що ж, нам пора на тренування, — дівчина підвелась на ноги й скомандувала. — За мною козаки!
— До речі, Зоряно, — вже у дверях зупиняє дівчину Нестор, — через твою сенсацію, ледь не забув. Як же ти з'їздила?
— Добре. Будуть дві козацькі гармати й похідна солдатська кухня.
— Що, Павле, в тебе? — запитав Нестор, коли Зоряна пішла зі своїми «козаками».
— Боюсь, що вийде накладка. Зразу, після виступу «сакурівців», йде пісня в супроводі балетної групи. Чи встигне Зоряна натягнути на себе пачку?
— Перевіримо під час прогонки… Що в тебе, Василю?
— Останню «лисицю» хочу заховати на естрадному майданчику, неподалік від трибуни для почесних гостей…
— Добре, став. Все? Тоді наша остання нарада завершена, сценарій я підписую. Постановник — Наталка, й усі питання, що ще виникнуть, вирішуйте з нею. Вчіться діяти самостійно.
— Тільки в рамках сценарію! — сміється Надійка.
— Знаєте, Несторе Григоровичу, — під час війни задіяні всі служби: штаб, начштабу, командири з'єднань, полків, але останнє слово — за командуючим фронтом.
— Тоді вважайте, що мене викликали в Ставку! — сміється Нестор. — Повернусь аж у суботу. Ото ж, дійте й усі проблеми вирішуйте з начштабу Наталкою…
40
Лише сонце піднялось над, замаєними стягами, селом, що потопало в густих садах, злегка покраплених жовтизною спілих плодів, як на стадіон почав сходитися народ.
На імпровізованій сцені — з двох бортових камазів — учасники гурту «Тихий дощ» настроювали апаратуру; зблискуючи розмаїттям вишивок, походжали учасники світсько-парохіяльного хору; швендяли, пурхаючи, мов метелики, хлопчики та дівчатка з танцювальних гуртків; розіславши на траві, схожі на арбалети, з рамочними антенами приймачі, кружком сиділи юні «лисолови»…
На футбольному полі, поближче до воріт, розкинули курені козаки, виставивши біля чавунних гармат дозорців з піками, з шаблями та пістолями при боці.
На біговій доріжці розгорнули лотки продавці з усіляким крамом. Стояли тут візочки з морозивом, соками, газованою водою та хлібним квасом. У затінку дерев диміла похідна солдатська кухня, біля якої поралось два кухарі в білих халатах; поруч з кухнею шкварчали шашлики.
За межами футбольного поля, у тіні струнких тополь, що кільцем охопили стадіон, розкрили великі барвисті парасолі над яскравими пластиковими кріслами та круглими столами, представники пивзаводу «Бровар».
Біля високого, вкопаного в землю, навоскованого стовпа, на якому вже розгойдувались призи, крутились дітлахи й навіть пробували залазити на нього…
Розгорялась тиха серпнева днина, люд усе прибував і прибував. З’явились перші делегації від сусідів, прибули представники з тресту та райдержадміністрації.
З репродукторів линули народні, стрілецькі та сучасні українські пісні…