Думаю про свій жорсткий диск, розпухлий від привласнених чужих зображень. Думаю про Джейн Расселл, яка дивилася на мене через сквер, не блимаючи. Я не невидима. Я не мертва. Я жива, на виду та осоромлена.
Я думаю про доктора Брюллова із «Завороженого»[129]. «Моя люба дівчинко, не можна битися головою об реальність і стверджувати, що її немає».
За три хвилини я повертаюся назад до кабінету. На диванчику Расселлів нікого. Я заглядаю до спальні Ітана; він там, скоцюрбився над комп’ютером.
Я обережно підіймаю фотоапарат. Він неушкоджений.
А тоді лунає дзвінок у двері.
18
— Вам тут, мабуть, збіса нудно, — каже вона, коли я відчиняю двері. А тоді хапає мене в обійми. Я сміюся нервово. — Стомилися від усіх тих чорно-білих фільмів, зуб даю.
Вона несеться повз мене. Я досі не зронила ані слова.
— Дещо вам принесла. — Вона усміхається, опускає руку в торбу. — Ще холодненьке. — Спітніла пляшка рислінгу[130]. Рот заповнює слина. Я вже сто років не пила білого.
— Ой, та не варто бу…
Але вона вже чимчикує на кухню.
За десять хвилин ми вже заливаємося вином. Джейн запалює сигарету «Вірджинія Слім», потім ще одну, і скоро повітря наповнюється локонами диму, що звиваються над нами, бовтаються попід стелею. Рислінг має присмак диму. Я усвідомлюю, що не маю нічого проти; це нагадує мені аспірантуру, беззоряні ночі під барами Нью-Гейвена[131], чоловіків із ротами, наче попіл.
— Багацько в тебе там мерло, — каже вона, оглядаючи кухонну стійку.
— Я замовляю одразу цілу партію, — пояснюю я. — Мені подобається.
— Часто поповнюєш запаси?
— Усього кілька разів на рік. — Насправді, як мінімум, раз на місяць.
Вона киває.
— Ти отак вже… Скільки ти казала? — запитує вона. — Шість місяців?
— Майже одинадцять.
— Одинадцять місяців. — Вона округлює губи. — Не вмію свистіти. Але вдай, ніби я щойно це зробила. — Вона чавить сигарету в мисочці, складає разом пальці та нахиляється вперед, наче до молитви. — То що ти тут робиш цілими днями?
— Консультую людей, — благородно відказую я.
— Кого?
— Людей в інтернеті.
— А-а-а…
— Ще вивчаю французьку через інтернет. І граю в шахи, — додаю я.
— В інтернеті?
— В інтернеті.
Вона проводить пальцем уздовж рівня вина свого келиха.
— Той інтернет, — каже вона. — Це щось на кшталт твого… вікна у світ?
— Ну, як і моє реальне вікно. — Я вказую на скляний простір за її спиною.
— Твоя підзорна труба, — каже вона, і я червонію. — Та я жартую.
— Вибач за…
Вона відмахується рукою, закурює нову сигарету.
— Та цить ти. — Дим цівкою збігає їй з рота. — У тебе є справжні шахи?
— А ти граєш?
— Колись грала. — Вона спирає сигарету на миску. — Покажи, на що ти здатна.
Ми вже по пояс занурилися у гру, коли хтось дзвонить у двері. П’ять коротких дзвінків — це доставка ліків. Джейн приймає гостей.
— Колеса з доставкою додому! — ґелґоче вона, виходячи з передпокою. — Тут є щось кльове?
— Це стимулятори, — кажу, відкорковуючи другу пляшку. Цього разу мерло.
— Оце я розумію.
Поки ми п’ємо та граємо, ми балакаємо. Ми обоє матері єдиних дітей, що я вже знала; ми обоє любимо виходити у плавання на човнах, чого я не знала. Джейн віддає перевагу гребти сама, а я більше люблю в парі; чи раніше любила, у будь-якому разі.
Я розповідаю їй про медовий місяць з Едом: як ми орендували собі на «Алеріоні»[132] тридцятифутову[133] красуню та курсували нею поміж грецьких островів, відскакуючи від берегів Санторині й Делоса, Наксоса і Міконоса.
— Лише ми удвох, — пригадую я, — несемося під вітрами Егейського моря.
— Майже як у «Мертвому штилі»[134], — каже Джейн.
Я роблю ковток вина.
— У «Мертвому штилі» вони, здається, були в Тихому океані.
— Ну, якщо не брати це до уваги, тоді точно, як там.
— І вони подалися у плавання, щоб оговтатися після нещасного випадку.
— Добре, ти маєш рацію.
— А потім вони врятували психопата, який намагався їх вбити.
129
«Spellbound» (1945) — фільм-нуар реж. А. Гічкока. Доктор Олександр Брюллов — персонаж, який досліджує сни головного героя.
131
New Haven — місто та однойменний округ у штаті Коннектикут, на березі протоки Лонг-Айленд.
134
«Dead Calm» (1989) — австралійський трилер реж. Філіппа Нойса. Дія відбувається на яхті посеред Тихого океану.