Як я збиралася це зробити, якщо навіть не спроможна завантажити щось в Amazon? Ніхто би не відповів на моє оголошення: «Сімдесятитрирічна старенька, емігрантка з Латинської Америки з документами, феміністка, коротунка, без навичок хатньої роботи шукає охайного приятеля з гарними манерами, аби ходити в ресторани і кіно».
Евфемізмом для готовності до сексу є «безпосередній» чи щось таке. Я не є «безпосередньою» абстрактно, мені потрібні інтимна обстановка, сутінок, симпатія і марихуана. У жінок сексуальна пристрасть слабне чи зникає з віком, хіба що ми закохані. Схоже, з чоловіками цього не відбувається. Я десь читала, хоча це може бути міф, що вони думають про секс в середньому кожні три хвилини і тримаються за свої еротичні фантазії аж до смерті, хоча багато з них навіть не пам’ятають, що таке ерекція. Просто дивовижно, що їм вдається реалізувати щось у житті за таких умов.
Будь-який шістдесятирічний буркотливий товстун почувається здатним претендувати на жінку, молодшу на двадцять чи тридцять років, як у цьому можна переконатися щоденно, натомість старша жінка з молодим чоловіком досі здається чимось непристойним. Ось приклад оголошення в інтернеті: «Бухгалтер на пенсії, 70 років, знавець вин і ресторанів шукає жінку віком 25-30 років, з великим бюстом, високим рівнем лібідо для приємного проведення часу». Мені цікаво, хто відповідає на такого типу оголошення. Позаяк більшість чоловіків шукають значно молодших за себе жінок, то якби якийсь простак зацікавився моїм оголошенням, йому було би близько ста років.
Моя цікавість журналістки спонукала мене провести дослідження, і я почала опитувати жінок різного віку, які вдалися до інтернету, аби знайти собі пару. Я також дослідила декілька шлюбних агенцій, які виявилися шахрайськими. За астрономічну суму вони гарантували вісім побачень із підходящими чоловіками. Мені запропонували освічених спеціалістів з прогресивними поглядами, віком 65-75 років, з хорошим станом здоров’я тощо. Я зустрілася з трьома чи чотирма чоловіками, які підходили під такий опис, і невдовзі зрозуміла, що вони працюють на агенцію. То були ті самі типи, які ходили на побачення з усіма клієнтками, аби виконати обумовлену квоту у вісім побачень.
Інтернет чесніший, і велика кількість пар, які в ньому утворюються, є дуже обнадійливою. Та іноді можна наразитися на образу. Джудіт, приваблива молода жінка ледь за тридцять, сорок хвилин чекала у барі того, з ким домовилася про побачення. Коли вона вже здалася і йшла до своєї машини, то отримала текстове повідомлення: «Я у барі, але не підійшов до тебе, бо ти негарна, товста і стара». Чому стільки злості, запитую я? Кілька місяців Джудіт почувалася пригніченою через якогось хворого на голову, який діставав задоволення, завдаючи болю незнайомці.
Ось вам ще один цікавий приклад. Бренда, успішна 46-річна менеджерка, закохалася у романтичного і пристрасного англійського архітектора. Їх розділяли дев’ять годин у часі та ще десять у літаку, але єднали скільки ідей та спільних схильностей, наче вони росли разом. Архітектор поділяв смаки Бренди: від музики до захоплення перськими котами. Кілька разів він хотів приїхати у Каліфорнію, аби вони могли познайомитися, але йому завадила робота. Вона запропонувала, що приїде у Лондон, але він хотів її бачити в її оточенні, її домі, з її друзями і виставковими котами. Врешті вони домовилися зустрітися, як тільки він повернеться з Туреччини, де у нього був дуже важливий проєкт.
Такою була їхня домовленість, коли Бренді зателефонував адвокат, який сказав, що архітектор у Стамбулі збив на орендованій машині людину, його арештували і він у відчаї, бо умови ув’язнення жахливі і він негайно потребує позички, щоб вийти під заставу; цю позичку треба було переказати на певний рахунок.
Бренда була дуже закоханою, але не дурною. Сума була дуже велика, навіть для такої забезпеченої людини, як вона, тож перед тим, як відправити переказ, вона порадилася з місцевим детективом. «Послухайте, пані, я не візьму з вас нічого, бо мені не треба розслідувати цей випадок, я його знаю напам’ять», — сказав їй детектив і далі пояснив, що йдеться про відомого шахрая, безробітного актора з Лос-Анджелеса, який спеціалізується на пошуку в інтернеті самотніх і грошовитих жінок. Він з’ясовував про них усе, що міг, аби створити ідеального претендента. У Бренди була дуже інформативна вебсторінка, а решту він вивідав у неї під час довгих розмов своїм підробленим акцентом англійського аристократа. Він спокусив її так само, як не раз робив це раніше з іншими жінками.