Перші робочі зразки закінчили випробування наприкінці літа — їх зробили одразу п’ятдесят штук і відправили в передові частини. Всі тести були успішно пройдені, залишалося чекати результатів польових випробувань, в роботі намітилася пауза.
І тут я згадав про щоденник.
От…! Всього лиш на секунду відвернешся, і трьох місяців наче не бувало. А кровну помсту, між іншим, ніхто не відміняв. Та і власність моя залишалася без нагляду. Раптом в Фінкауні знайдеться якийсь мудрагель з чорних, здатний нейтралізувати дію Діамантової Руни?
Я негайно кинувся до керівництва лабораторії вимагати триденну відпустку і автомобіль. Але, видно, гадюка Ларкес щось таке їм про мене наговорив, тому що керпанські куратори на моє прохання відреагували дивно. (У вас проблеми? Не хочете про це поговорити?) Ні, говорити не хочу. Навіть вголос казати остерігаюся. Чисто з принципу я подзвонив в Суессон Квайферу. Нехай знає, як поводяться з інтересами фонду Роланда!
Однак, почувши мій голос, старший інспектор зовсім не здивувався.
— Здрастуй, здрастуй! Як оборона батьківщини? Міцна?
— Ще й яка!
— Ти там себе бережи. Знаю я вас, шалена ви публіка! Врахую, квартальної премії не буде — у нових господарів проси, а рекомендацію я тобі в руки видам.
Схоже, моє раптове щезнення йому вже встигли пояснити потребами армії, а зловісний замах — витівками іноземних шпигунів. Спритно.
— Мені би з Рональдом перебалакати. Батьківщина це добре, а за справами дивитися теж потрібно.
Домовилися на сьому ранку (між Суессоном і Керпаном було дві години різниці). Чвертка притягнув до телефону всю нашу компанію. Йоган довго вибачався у слухавку за свій довгий язик. Видно, це він розпатякав Ларкесові про мій метод маскування.
— Та дурниці все, — бадьоро брехав я (якби не по телефону говорили — так би його і пáльнув межи очі). — Так навіть на краще вийшло.
На той момент, як я до нього доберуся, бажання пáльнути перегорить.
— А як на предмет статті? — пожвавішав білий. — Чи потрібно мені ваше прізвище обрамляти чорною рамкою?
Тьху ти! Такими темпами і справді за небіжчика почнуть сприймати (в Краухарді, наприклад, таке може погано закінчитися).
Рон бадьоро звітував про поточний стан проекту (платив-то за його реалізацію все ще я).
— В цілому, навіть враховуючи сезонні коливання температури, ми вже зараз можемо заробляти на збагаченні міді. Йоган обіцяє розробити комплекси організмів під нікель і хром, збираємся випробувати, чи зможуть вони працювати одночасно. Патент отримано, Джеф поїхав на перемовини з потенційним купцем. Питання в тому, чи будемо ми продавати права, чи станемо компаньйонами.
— Тримай мене в курсі.
— Угу.
— А як там мій зомбі?
— Хіба він не з тобою?
Моє серце пропустило удар, але голос навіть не здригнувся (о, як я можу!).
— Я маю на увазі мотоцикл.
— А! Я зібрав, що вціліло, приїдеш — подивишся сам. Колеса вісімкою, рама вщент, а от двигун лише подряпало. Природньо, прокляття всі обсипалися.
Будь-який мешканець міста такий брухт лише б на звалище вивіз, а мене як краухардця убитий драндулет все ще хвилював.
— Повернуся — сам подивлюся, ти нічого не викидай. Закляття і нові накласти недовго.
— Звичайно! До речі, тут твої знайомі приїжджали з Арангену, типу, на поминки. З почуттям говорили, я майже всі слова зрозумів.
От гади! Жерли за мій рахунок! Пора закривати цю їдальню — будувати вежу, відвертаючий щит, і нікого не впускати без запрошення.
— Жени їх всіх до дідька! Розпустилися!!! Чорні — егоїсти і індивідуалісти, які можуть бути поминки, в кінці кінців? А особливо — Райка жени, трутня такого, Шерех йому тато.
Мого пса не вберіг, паразит, а буде робити вигляд, що так і треба!
Наступним я подзвонив Ларкесові. Старший координатор терпляче вислуховував мої обурені закиди, але розуміння не виказав:
— Оговтався, не пройшло і року. Тобі слід було вивчити порядок передачі нащадкам майна чарівників, а не покладатися на удачу. Мати у власності зомбі твої компаньйони не можуть в силу відсутності відповідних здібностей, полковника Райка в заповіті нема, він тобі ніхто і звати його ніяк. Пес поступив у розпорядження відділу утилізації небезпечних артефактів.
— Хай повертають негайно!