«Треба ж, у цього половичка, виявляється, нюх є!»
Метью вивів машину на крутий серпантин, буквально відчуваючи, як за їх спинами люди переглядаються і починають обговорювати інцидент.
«Потрібно робити вигляд, що все йде так як треба. Наче чорний маг з «гніздом» на голові для Південного Узбережжя — звичайна річ. В кінці кінців, мало яка буває мода?»
Бажання уникнути неприємностей виявилося настільки сильним, що куратор, жартома, переконав себе в тривіальності того, що ставалося. Так, так, руді чорні маги тут на кожному кроці! На Метью зійшов абсолютний спокій смертника.
— Ласкаво просимо в Танур, сер, — гостинно промурчав він. — Ви хотіли би вибрати готель самі, чи бажаєте скористатися службовими апартаментами? Дуже комфортно і абсолютно безкоштовно!
— Безкоштовно — це добре, — кивнув молодий маг. У нього була протяжна північна вимова і якийсь ледь помітний, але вже знайомий кураторові акцент.
Метью інтерпретував ці слова, як згоду, і при виїзді на проспект повернув направо. Кураторові було жахливо цікаво, чи є Тангор співробітником НЗАМПІС. Може, варто звинуватити координатора в нецільовій розтраті коштів?
— Ми взяли на себе сміливість доставити у ваш номер набір певних інґредієнтів і додаткову ванну. — Потрібні некроманту зілля Аксель вибирав особисто. — Дайте знати прислузі, коли забажаєте позбавитися від її вмісту.
Виливати аби куди використані розчини старший координатор не дозволяв.
— Це прекрасно! — пожвавішав юнак. — А годувати будуть?
— Лише сніданками, — скрушно зітхнув Метью. — Але ви можете замовити в номер обід з будь-якого ресторану. — Благо, в Танурі всі вони знаходилися на відстані прямої видимості. — Напроти вашого готелю розташована таверна «Північна зірка», там дуже смачно готують рибні страви.
— Ні, північні зірки нам ні до чого, — мугикнув Тангор.
Куратор, нарешті, розпізнав його акцент. Найскладнішим випадком у практиці Метью був звичайний чистильник з Краухарда. Не те, щоби той маг мав якийсь особливо важкий характер чи жахливі звички, просто, він абсолютно нічого не знав, навіть не уявляв, про існування інших точок зору — він ними ніколи не цікавився.
«Знав би, звідки вилізло це молоде дарування, симулював би психоз. Хрін би мене Аксель на роботу вигнав!»
Але зараз давати заднього було пізно — такого вибрику координатор підлеглому не пробачить.
«Чи не надто довго старий відмовчується?»
— Ділову сторону вашого візиту, — гробовим голосом оголосив Аксель, — ми обговоримо завтра в моєму кабінеті. Автомобіль приїде за вами о десятій.
— Згоден! — великодушно дозволив юнак.
Вселення чорного мага в готель зайняло чверть години і пройшло на диво спокійно. Не дивлячись на виклик у зовнішньому вигляді, некромант добросовісно заповнив необхідні форми, поблажливо терпів дурні запитання портьє і щедро дозволив принести собі у номер солодкий чай («шось розтрясло мене дорогою!»).
На цьому старший координатор вирішив за можливо ретируватися. Метью слід було би залишитися з Тангором, продовжити знайомство, закріпити стосунки, але зараз його допомога була потрібна іншому чорному.
— Ні встиду, ні совісти! — заздрісно пробурмотів Аксель, вийшовши надвір.
Старший координатор сам любив епатаж по відношенню до публіки, але такої глибини презирства до норм і правил маг, який піклувався про своє суспільне положення, дозволити собі не міг. Метью став свідком добре продуманої психологічної атаки, яка влучила точно в ціль. Аксель був розбитий. Завтра він придумає, чим відповісти, як звести нанівець досягнуту суперником перевагу, але сьогодні йому залишається лише обтікати. Куратор замислився, хто з відомих йому емпатів міг би продемонструвати таке віртуозне і безжалісне знання чорної натури, і змушений був визнати, що ніхто.
Чи зуміє юнак використати досягнутий успіх? Метью сумнівався. Скорше за все, стосунки двох чорних перейдуть у безконечний обмін шпильками, який плавно перетече в магічний мордобій, який часом гордо називають дуеллю.
— Важко з ним буде, — зітхнув куратор.
Координатор прошипів якусь лайку по-старокатахонськи і поліз у лімузин, знову наперед. Дрібниця, але показова: чорний не міг змусити себе сісти на місце свого суперника. Так роздратувати старого чаклуна ще нікому не вдавалося!
Цілий вечір Метью потратив на штудіювання конспектів і найвідоміших праць з поведінки чорних магів. Дослідники сходилися на тому, що здатність грати смислами, критично ставитися до власної природи, приходить до власників Джерел після першої сотні років життя. Молодняку, який не досягнув і тридцятиліття, належало бути простими, зрозумілими і передбачуваними. Однак специфічний життєвий досвід міг зсунути межі визрівання….