«Що з це таке, наче прокляли! Чи наврочили, і навіть ясно, хто. Чи не через це люди раніше так не любили чорних магів?»
На погляд Метью, обстановка ставала надто нервовою, а коли чорні нервують, їх характер псується. Підопічного треба було терміново відволікти чимось приємним, і куратор навіть придумав, чим.
«Розповім-но я йому про музей старовини в Артромі! Знайдені в морі артефакти повинні його зацікавити.»
Але використати настільки незвичайну для чорного принаду Метью не встиг: історія з са-оріотцями мала продовження. Наступного дня, провівши Тангора до місця літературних штудій, куратор зрозумів, що сьогодні виспатися на роботі у нього не вийде: його підопічного чекали старший координатор і віддалено знайомий офіцер з керівництва старого форту (не з магів).
Офіцер встав і церемонно поклонився, Аксель залишився сидіти. Лице некроманта набуло незрозумілого вигляду, а Метью почав подумки перебирати стандартні схеми вирішення конфліктів (в тому, що присутні полаються, він ні на секунду не сумнівався).
— Для мене велика честь познайомитися з вами, пане Тангор! Коли ви пішли, НЗАМПІС втратив цінного співробітника.
Метью подумки поставив офіцерові мінус. Не слід було так швидко переходити на конкретику — ще невідомо, як поставиться до свого звільнення з «нагляду» сам некромант.
— Мені дуже незручно вас непокоїти, але, враховуючи ваші глибокі пізнання в магії управління, нам просто нема до кого більше звернутися….
— У вас проблема, — сухо констатував Тангор.
— Так, і ви її бачили — імперський маг, судячи за клановим татуюванням, мало що не офіційний представник імперського дому. Зараз ми поїмо його снодійним, але довго так робити не можна — це шкідливо для здоров’я, а з застосуванням до нього еліксирів, які пригнічують Джерело, виникли складності…
— У вас закінчився блокатор? — спитав чорний?
Офіцер змучено посміхнувся:
— Ні. Питання в наслідках. Як ви, напевне, помітили, маг подорожував у супроводі слуги. Цих двох пов’язує якесь закляття, у випадку зникнення Джерела, воно змінить форму. Причому, зв’язок двосторонній, і наші експерти не можуть сказати, чи постраждає лише один з них, чи обоє помруть.
— А я тут при чому?
— Закляття чорне.
— На білому магові? — Тангор був вражений.
— Імперські витребеньки, — пробуркотів зі свого крісла Аксель. — Чорні контролюють білих, білі контролюють чорних. Нікому не дозволено набирати надто велику силу.
— Як це, білі контролюють чорних? — зацікавився некромант.
— Опосередковано!!! Ти зможеш, чи не зможеш?
На обличчі Тангора з’явився той характерний вираз, з яким чорні намагаються відбрехатися вид будь-якої нової роботи.
— Скільки? — швидко втрутився офіцер.
Обіцяні гроші некроманта не сильно розрадили.
— А давайте не будемо? — з дебільним ентузіазмом запропонував він. — Закрийте десь хлопця і шугоніть мага — спрацює не гірше, ніж у імперців!
— Закрити? — обурився офіцер. — А що, якщо слуга — омана?
— Ну і фіг з ним.
— Яке — фіг?!! — Аксель ляснув долонею по підставці під лікоть. — У нас все узбережжя са-оріотцями кишить. У них структури покори з дитинства закладені, один-єдиний заклинатель відмобілізує все це стадо і влаштує нам криваву бійню!
Погляд Тангора став жорсткішим — тиску на себе чорний допустити не міг. «Зараз почнуть лаятися.» — Метью подумки зітхнув і теж прикинувся дебілом.
— Може, варто привести цього чоловіка до тями і про все розпитати? Пара емпатів впораються з цим без всяких чар. А баламутити йому тут нема кого — біженців на танурський мис виносить лише у вигляді трупів.
«Головне, щоби ніхто не задумався, з якого переляку зачарований буде з нами говорити.»
В розмові з’явилася пауза. Обом чорним не подобалася думка, що їх можна замінити білими.
— Так ми і зробимо, якщо інших можливостей уже не залишиться, — вловив гру куратора офіцер. — Ми розуміємо, майстре Тангор, що ви дуже зайняті і не схильні виконувати чужу роботу. Але, можливо, ми зможемо взяти на себе якусь рутину, і у вас вийде викроїти для нас годинку?
Некромант закусив губу, порахував щось на пальцях і покосився на Акселя.
— Я хочу знати про ці «імперські заморочки» в деталях. Ну і гроші, звичайно.
— Гроші — зайве, — одразу втрутився Аксель.
— Гроші — це святе! — не погодився офіцер. — Оформлення контракту займе півгодини. Коли вам буде зручно почати?