Выбрать главу

Виявилося, даремно я непокоївся. Єдине, чим мене дістали, так це десять разів заданим питанням:

— Майстер Тангор? Ви ж, наче б то, вмерли!

Чи не оголосити себе лічем? Тут-то вони всі на мене і кинуться.

— Ні, я просто дуже сильно хворів, а тепер одужав.

Замість загиблого Хока в Круг пропхався Чарак.

— Якщо ти наполягатимеш, я, звичайно, піду, — з фальшивим співчуттям зітхав старий чаклун.

Угу, і мені ще пару місяців доведеться дресирувати йому заміну.

— Ні вже, вчителю, прийшли, то працюйте!

Головне, щоби він дуба не врізав під час ворожби. Допитливість допитливістю, а мене він в некроманти записав, посилаючись на своє слабке здоров’я. Брехав, напевно, трутень!

Відтягувати ворожбу я не став. Один з найскладніших некромантичних ритуалів пройшов буденно і без ексцесів. Чи то характер у контролера був не надто впертий, чи то зірки так зійшлися вдало, але до нового життя небіжчик пробудився охоче і потім розпрощався з ним без заперечень, а, йдучи геть, обдарував некромантів, дванадцятьма своїми слабими подобами.

Тут-то я і охрінів. Тричі опльовані сектанти виявилися правими практично в усьому!

Звичайно, наші всесвіти не були сферами на пружинках, це був хибний образ, майстерно впроваджена в маси омана. Геометричну форму всесвітів, взагалі, неможливо описати, вони існували десь і якось, часом проявляючись в одній точці простору одночасно. Хвилі хаосу мандрували через нашу реальність, часом нежитів ставало більше, часом вони зникали зовсім, цей процес тривав стільки, скільки люди пам’ятали (ті, інші люди). З дивними прибульцями безжалісно боролися, але час від часу (і не так вже і рідко) хвилі зустрічалися, ставалася інтерференція, і у світ вихлюпувалася така кількість потойбічної пóгані, що доводилося тікати панічно, кидаючи друзів і родини, сподіваючись знайти пристанище, де не було нежитів, або звідки вони вже встигли забратися. Змінити порядок речей ніхто не міг, як пуголовки не можуть керувати припливом і відпливом.

А потім прийшов ВІН, геній такого розуму і злобності, що всі наші м’ясники тихо плачуть в куточку.

Завжди було відомо, що існують індивіди, які відчувають до Потойбічного незрозумілу спорідненість. Таких завжди намагалися позбутися (виплодки ворога, все таке), не вникаючи в деталі, тим більше, що милими і невинними ці люди не були. Так само було відомо, що у світах, які попали в потойбічну хвилю, помирають не одразу і не всі. ЙОМУ спало на думку співставити ці дві множини. Чи варто казати, що вони повністю співпали? ЙОГО сподвижники зібрали всюди людей, чиї предки успішно пережили атаки хаосу, висадили їх тут на цій землі, одразу після чергового Апокаліпсиса, а потім з’єднали реальності, зв’язали всесвіти в одній точці, не даючи їм більше розійтися. Зробили світ, в якому потойбічні феномени були присутні постійно, де ВІН сподівався сотворити цивілізацію, якій не доведеться гинути під ударами стихії (думку піддослідних на цю тему чомусь ніхто не питався).

ВІН зробив так, що чорні маги стали потрібні людям постійно.

Крім того, кожна людина з чорним Джерелом була ще одною ниткою, яка з’єднувала канву всесвітів, не даючи їм розійтися, але при цьому гасячи хвилі хаосу. Тепер потойбічні істоти були присутні тут завжди, але екстремуми їх чисельності були сильно згладженими. Тобто, за позбавлення від глобальних катастроф людство заплатило постійним головним болем. Ну, хіба це не чудо, наша магія?

Ах, яку бурю обговорень викликали такі новини! Одразу стало ясно, чому білих не прийнято втаємничувати в нюанси походження потойбічних сил — вони таку постановку питання в принципі не можуть прийняти. Чиновник, який наглядав за ритуалом кинувся в контору складати підписку про нерозголошення. Молоді некроманти, які вперше відчули вплив правильного Круга, гомоніли, обмнінюючись враженнями. Напевне, незадоволеним залишився лише я: повернення-то «ангелів» цей небіжчик не пам’ятав і пояснень про можливий вплив Літургії Світла на «ла-ла-ла» дати не міг. Чого можна хотіти від сторожа? Отже, дії Чудесників, як і раніше, треба було якось зрозуміти.

Допустімо, «ла-ла-ла» намагалися вимкнути (і вже не вперше), але чи то опис артефакту був неповним, чи то творці самі до кінця не розуміли властивостей свого творіння, отримати вдавалося лише ще одну хвилю хаосу. Якщо, звичайно, те, що роблять сектанти, було спробою відключити, тому що мій мозок відмовлявся розуміти, як, перекривши кран, можна наповнити окропом три відра і кухлик.