Ну, цей хід координатор зробив даремно Конрад Бер — не син скляра. Але от запитання: що примусило чорного могла працювати в парі з білим? Дивні, видáв, вітри дують на вершинах…
— Старший координатор Сатал, місс Кевінахарі, — представив капітан новоприбулих, — містер Воскер, інспектор Штос, лейтенант Хамерсон. Чим можемо вам допомогти?
Координатор оглядав кабінет з помітним невдоволенням: маючи багатий досвід спілкування з чорними магами (котрі складали чверть його підлеглих), капітан Бер завчасно розставив меблі так, аби гість столиці не зміг прослизнути на місце господаря кабінету. І плювати, наскільки дивно це виглядає! Якщо не упередити інстинктивні спроби чорного до домінування з самого початку, то потім всю дорогу доведеться з ним лаятися, пояснюючи, хто тут босс.
Гість пару хвилин секунд коливався, але продиратися через завали стільців не став. Його супутниця ледь помітно посміхнулася і чемно всілася у призначене для неї крісло.
— Причиною нашого візиту стали тривожні сигнали, які поступають з околиць Редстона.
— … керівництво вирішило задовільнити наш запит про кадри? — продовжив за нього Бер.
Містер Сатал роздратовано смикнув плечем:
— Мова піде про беззаконня, яке твориться в Редстонському окрузі!
Координатор вимовив чарівне слово «округ» і капітан дещо розслабився: офіційно, його повноваження закінчувалися на кордоні міста, а окружний офіс останнім часом ніяких запитів у місто не посилав.
— Щось конкретне?
Непросте питання, тому що сам Паровоз відразу міг назвати з десяток подій, які можна було би характеризувати як посадовий злочин, але власноручно топити шефа окружного відділу НЗАМПІС не хотів — старýшок заслужив собі на почесну відставку.
— Незаконна практика. Принаймні, п’ять епізодів!
Капітан моментально зрозумів, про що мова. Ні, власних агентів в окрузі він не мав, але більша частина родини Берів жила в сільській глибинці, так що регулярних візитів кузин і тітоньок було достатньо, аби бути в курсі усіх пліток. Відбиратися від загальновідомого факту сенсу не було, і капітан дозволив собі обережно поправити координатора:
— Скорше, ближче до двох десятків.
Містер Сатал підібрався:
— Вам відомо, що стається?
— Тільки чутки, сер. Округ знаходиться поза межами моєї юрисдикції.
Деякий час координатор намагався осмислити почуте, а Паровоз терпляче чекав на продовження.
Його дивувало, з якою швидкістю звістки сягнули столиці — зазвичай, на прийняття навіть найтерміновіших рішень там потрібен був рік-півтора. Складалося враження, що зараз гінці зустрілися десь на середині, в смислі, в окрузі уже працював агент «нагляду» і інформація пішла до начальства напряму.
— І що вам відомо? — подала голос місс Кевінахарі.
Капітан знизав плечима:
— Ходять чутки, що свої проблеми можна вирішити, не зв’язуючись з «чистильниками». Швидко, дешево, з гарантією, — не кажучи вже про те, що невідомий чорний маг ввічливий у спілкуванні і робить знижки для багатодітних. Питань про сертифікат і ліцензію ніхто просто не піднімав.
— Ви вважаєте це нормальним?
Паровоз знову знизав плечима.
Зраджувати координатора окружної Очистки Паровоз також не хотів, вірніше, не ризикував — ці двоє поїдуть, а йому тут жити. З суттю проблеми він був знайомий на власній шкірі: міщани, зіткнувшись з хамством окружної влади, часто несли скарги міському капітанові, і їм з старим Юдтером доводилося влаштовувати цілі шоу, щоб заставити чистильників хоч деколи відірвати дупи від стільців. На жаль, статус воєнізованого формування дозволяв Відділу Усунення Потойбічних Феноменів (як офіційно іменувалася служба очистки) ігнорувати думку шефа цивільної частини НЗАМПІС. Що там і робили, регулярно і задоволенням.
— У чомусь ви праві, — несподівано признався Містер Сатал. — Всі, хто до нього звертався, мали від окружного Відділу Усунення пряму або завуальовану відмову. Зараз там працює група внутрішніх розслідувань, і я можу гарантувати, що голови полетять. Влаштували, розумієш, богадільню за рахунок платників податків!