Ось вам і відповідь: столичне начальство зібралося показати чистильникам страх Божий і з першої же спроби попало на сумнівного мага. Паровоз згадав гидку пику полковника Ґрокка і повеселішав — начальнику «очистки» давно пора було вставити пістон.
Містер Сатал знову перейшов на діловий тон:
— Сподіваюся, мені не треба пояснювати, що ми потрібні зробити?
— Дати цьому хлопцеві орден? — висловив свою пропозицію капітан.
— Дати, але не орден! — Вибухнув координатор. — Ця людина збожеволіла від жадібності — він проводить ритуали вигнання з інтервалом п’ять-шість днів. У нього немає часу для елементарної регенерації. Ми повинні зупинити його раніше, ніж він погубить себе і оточення!
Паровоз печально кивнув. Так, чорні, вони, по суті, всі однакові. Варто хоч трохи послабити віжки, як їх несе так, що самі вони зупинитися не можуть. Було б дивно, якби шарлатан, який шурує під носом у окружної контори НЗАМПІС, був би інакшим. Що ж, давайте ближче до діла.
— У нас є заяви?
І тут містер Сатал буквально почорнів на лиці, капітан аж злякався. Тільки начальника-психа йому тут не вистачало…
— Ми будемо діяти превентивно, — швидко втрутилася міс Кевінахарі. — Нíчого чекати, поки ситуація закінчиться катастрофою.
Паровоз радо закивав — превентивно, так превентивно! Виясняти, наскільки надійний його службовий захисний костюм, він був не у настрої.
— Заяв у нас немає, — повідомив координатор, опанувавши себе, — завірених показів свідків також немає. Таке враження, що пора відкривати справу про змову..
Бер уявив собі, якими словами вітали агентів НЗАМПІС селяни, які настільки не терпіли чистильників, і мовчки поспівчував координаторові: неприємно, виконуючи свій обов’язок, почуватися обпльованим з ніг до голови. Залишилося зрозуміти, як вони збираються шукати мага, не маючи ні заяв, ні показів свідків…
— І відбитка його аури у нас немає також, — дуже вчасно додала місс Кевінахарі. — Він користується переносним вівтарем, застосовує тільки найпростіші чари і завжди ретельно затирає сліди своєї ворожби. Навіть якщо ми зможемо одержати санкцію на обшук, то навряд чи знайдемо хоч щось конкретне.
— Передбачливий сучий син, — зітхнув Містер Сатал.
— І, до того ж, хороший психолог, — здавалося, емпатку розважають труднощі, які чекають на її колег. — Для чорного це дуже рідкісна властивість! Ніхто не бачив його без чорного площа, лакованих мештів і саквояжа, а потім ще і паличка з’явилася. Ці кричущі атрибути професії відволікають на себе усю увагу: свідки, які таки погодилися з нами говорити, не можуть описати рис його обличчя і навіть у кольорі волосся плутаються.
— Можливо, їх було декілька? — обережно висловив пропозицію Паровоз.
— Як ви собі уявляєте злагоджену роботу команди чорних магів? — гмикнув координатор. — Ні, його стиль надто неповторний, саме в силу своєї невловимості. Він працює не лише з магією, він працює з людьми — каже те, що від нього хочуть почути, робить те, що від нього очікують. Він настільки переконливий у своїй ролі, що навіть білі не відчувають фальшу, навпаки, вони скорше готові не довіряти словам поліції. Ви не уявляєте, як складно для чорного такого досягти!
Капітан Бер уявляв.
— Тобто, резюмував він, — схопити його ви можете тільки «на ділі».
— Саме так. Окружний офіс зараз працює над виявленням контактів.
Паровоз прикинув і вирішив, що чекати результатів від старого Юдтера містер Сатал буде довго: відставки шеф окружного відділу НЗАМПІС, враховуючи свій похилий вік, не боявся, а політику столичних властей критикував давно і нецензурно. Треба буде Беру особисто поговорити зі старим — вони зобов’язані запобігти кривавій розв’язці цієї історії, а в тому, що вона буде кривавою, капітан ні на секунду не сумнівався. Потім можна буде клопотати пере судом про зм’якшення вироку, навіть взяти підприємливого хлопця в штат, краще — об’єднавши перший і другий підходи. Але перед тим його слід принаймні знайти.
— Ну але хоч щось конкретне у вас уже є?
Місс Кевінахарі знову взяла слово:
— Нам вдалося встановити, що у своїх пересуваннях він користується громадським транспортом; аналіз показує, що вихідною точкою маршруте скорше за все є Редстон. Крім того, в його діях можна помітити деяку періодичність, наприклад, він ніколи не приїжджає до клієнтів в середу. Можна, звичайно, допустити що причиною цього є якісь забобони, але скорше за все, в цей час він просто зайнятий на офіційні роботі.
Редстон! Ось чому вони прийшли до нього. Паровоз спробував прикинути, хто з його підопічних міг би вплутатися в таку авантюру, і змушений був покидати головою