У 7-й ж день місяця серпня маємо иншого Дометія, преподобномучеиика, бо мученицьку кончину прийняв.
Місяця березня в 9-й день
Страждання святих сорока мучеників, у Севастії Вірменській замучених
За царювання Ліцинія нечестивого, коли велике на християн було гоніння і всіх вірних до ідольської жертви примушували, був у Севастії, граді вірменськім, Агриколай-воєвода з військом, губитель дикий, швидкий до ідольської служби, у той-бо час християнам, що у воїнських полках перебували, було наказано, аби принесли жертви бісам. Були в Агриколаєвому полку з Кападокійського краю воїни, числом сорок, які, хоч у воїнському сані служили, благочесно ж вірили в Христа Бога, мужі, у битві найміцніші і непереможні, з них же в Божественному Писанні досвідчені були ці: Киріон, Кандид і Домн. Про них із дружиною довідався воєвода їхній, що вони християни, — взяли їх і примушували до ідолопоклоніння. Сказав їм воєвода так: "Як же у битвах єдинодушні й однодумно царським законам покору свою являєте, так і богам швидше, ніж будете до того муками переконані, принесіть жертву волею". На це святі воїни, відповідаючи катові, сказали: "Якщо за земного царя у битвах боремося, ворогів перемагаємо, як же сам свідчиш, окаянний, наскільки більше, за Безсмертного Царя подвизаючись, здолаємо і переможемо твоє зло і лукавство". Сказав воєвода Агриколай: "Одне з двох належить вам: або богам принести жертви і більші прийняти почесті, або, не покорившись, зганьбленими і сану воїнського позбавленими бути. Подумайте-бо і виберіть те, що вам видається корисніше". Сказали святі воїни: "Про те, що на користь нам є, Господь турбується". Сказав воєвода: "Багато не говоріть, але, покинувши пустослів'я, приготуйтеся богам завтра принести жертви". Те сказавши, Агриколай звелів відвести їх до в'язниці. У неї увійшовши, святі схилили коліна свої до молитви і сказали до Бога: "Забери нас, Господи, від випробувань і від спокус тих, які чинять беззаконня". Коли ж вечір був, почали співати псалом: "Той, хто живе в допомозі Вишнього, під покровом Бога Небесного упокоїться", — і далі псалом той до кінця. Після співу молилися і знову співали після молитви ~ і так перебували без сну до півночі. У співі починав стихири святий Киріон, святий же Кандид і Домн з иншими після Киріона співаючи, те саме повторювали. І коли настала північ, явився їм Господь, кажучи: "Добрий початок волі вашої, але хто витерпить до кінця, той спасеться". Той голос Господній всі чули й настрашилися, водночас і зраділи ~ і не спали до ранку. Агриколай же, воєвода, зібравши до себе своїх друзів і радників, звелів привести з темниці святих сорок воїнів і сказав до них так: "Те, що кажу вам, не звабно, не лукаво кажу, але саму правду промовляю. Яких воїнів цар наш має — усі вам не є рівня ні в чому ж: ні в премудрості, ні в силі, ні в красі, ані так я їх не люблю, як же вас. Чи не хочете ви любов мою на ненависть змінити: у ваших-бо руках або любов мою, або ненависть прикликати на себе". Відповів святий Кандид: "До вдачі твоєї ім'я твоє відповідне, Агриколаю, лютий-бо ти звабник". Воєвода сказав: "Чи не казав я вам, що у вашій владі чи на любов до вас, чи на ненависть мене зрушити?" Святий же Кандид сказав: "Тому що те, як сам кажеш, у нашій владі є, тому й тебе на ненависть до нас наставляємо, бо й ми тебе ненавидимо, у Бога ж нашого милосердя і любови шукаємо. Ти ж, дикуне, і нелюде, і вороже Бога нашого, не люблячи нас, беззаконний, і заздрісний, і пітьмою блуду охоплений, тваринячими звичаями дикому імені своєму відповідний". Тими словами святого воєвода був розгніваний і зубами скреготав, як лев, — звелів святих закувати в кайдани і кинути до в'язниці. Святий же Киріон сказав до нього: "Не маєш в царя влади мучити нас, хіба лише допитувати". Забоявся воєвода, звелів не насильно штовхаючи, а вільно вести їх, у в'язницю посадити і не накладати кайданів. Заповідав же сторожеві темничному пильнувати їх без сну, чекав-бо приходу Лисія-князя. Сиділи в темниці святі вдень і вночі, навчалися від святого Киріона. Казав-бо їм: "Божим то провидінням є, о брати, що в тимчасовому і су єтному воїнствуванні здружилися, через те подбаймо, щоб не розлучатися навіки, але як же єдинодушно і єдтпіодумно жили, так і муки закінчімо разом. І як же були угодні цареві смертному, так і безсмертному цареві Христу Богові люби ми бути постараймося".
Коли минуло сім днів і ще святих у темниці тримали, Лисій-князь прийшов-бо у той край і, у Севастійський град увійшовши і на судищі разом із воєводою Агриколаєм сівши, восьмого дня святих сорок воїнів на допит привести звелів. І коли святі на судище неправедне йшли, Киріон блаженний дружину свою настановляв так: "Браття, не біймося! Хіба не помагав нам Бог на війнах, коли прикликали Його і долали ворогів? Згадайте, коли у великій часом були битві і всі полки наші кидалися втікати, ми ж самі — сорок — посеред супостатів залишалися і, помолившись до Бога зі сльозами, Його допомогою одних перемагали, инших же, зранених, проганяли — і в такій противників кількості, і в такій раті жоден із нас не був поранений. Нині ж троє є тих, що повстають на нас: сатана, Лисій-князь і Агриколай-воєвода. Більше ж — один лише на нас підняв боротьбу ворог невидимий, і чи має один перемогти сорок? Не буде такого. Годиться нам нині те зробити, що завжди робили — з гарячою молитвою прийти до Бога, Того, Хто нам помагає. Ані пута не пошкодять нам, ані муки. Чи не завжди такого нашого уставу дотримуємося, щоб, ідучи на війну, цей псалом співати: "Боже, Б Ім'я своє спаси мене і в силі своїй суди мене. Боже, почуй молитву мою, вмов слова устам моїм". І нині те ж зробімо, і почує нас Бог, і поможе нам". І співали святі псалом той, поки на судище не були приведені. Весь же народ градський на видовище те збігся. Коли стали перед Лисієм і Агриколаєм, Лисій-князь, поглянувши на них, сказав: "Більших, я думаю, санів ці мужі бажають". І сказав до святих: "І достоїнства вищі, і більше від инших дарів від мене приймете, лише законам царським скоріться, богам принесіть жертви. Дається вам вільний вибір: або, поклонившись богам, приймете більші дари і почесті, або, якщо те зробити відмовитеся, сану воїнського зразу позбавлені і на муки віддані будете".