Теодор-олександрієць довгий час був на два ока незрячий, прийшов, ведений в Манутин до церкви і цілющих мощей святих страстотерпців, і молився щиро за просвітлення сліпоти своєї. Явилися йому святі у видінні й казали іти помитися до джерела поблизу церкви. Він пішов, вмився і, коли обрусцем обтер лице своє, зразу прозрів. І бачив на обрусці, як більма відпали з очей його, наче луска. Повернувся радісно до церкви, показуючи всім на обрусці сліпоту свою, що відпала. Инший муж, на ім'я Калос, відповідно до свого імени, у богоугодному житті гарний, випадково впав з драбини, поламав собі гомілку ноги на багато частин і хворий був дуже. І кликав багатьох лікарів, і ніякої допомоги від них отримати не міг. Прийшов тому із безсумнівною вірою до цих безкорисливих лікарів Кира і Йоана.
Ісидор із Маюму мав всередині хворобу легень, що гнили, перетворювалися у кров і флегму, і випльовував те з кров'ю. Ніяким лікуванням чоловік той не міг вилікуватися. Прийшов до цілющих мощей святих цих страстотерпців, і явилися вони йому не в сонному видінні, а наяву. І дали йому з'їсти дольку цитрини. її приймаючи, не знав, від кого приймає, думав, що вони від людей, які на поклоніння до чесних мученицьких мощей приходять. Коли з'їв дане йому, зразу шлунок його хотів вертати — і вийшов якийсь черв великий, що легені його їв. А святі безкорисливі лікарі невидимі стали. Він же з того часу здоровим став, віддав вдячність Богові та Божим угодникам.
Мина, начальник Філопона-града, трясовицею сильною охоплений був. Ще й до того затвердження шлунку додалося, заніміли природні проходи. І які ліки давали в уста йому лікарі — все те вертав безуспішно, вони лише більше роздували живіт його, не можучи пройти. І страждав так муж той два тижні, терплячи лютий біль, і вже втратив надію на лікарів. Згадав же святих безкорисливих лікарів Кира і Йоана, звелів віднести себе з ліжком у Манутин до цілющих їхніх мощей. Біля них молився зі сльозами, і, коли заснув, явилися святі і дали йому з'їсти одну смокву. Збудившись зі сну, знайшов смокву на ліжку біля себе. Взявши її, з'їв — і зразу звільнилися проходи живота його, і став здоровий.
Другий Мина був раніше, як давній той Асаїл, легкий і бистрий, ногами своїми, як сарна, скакав по полі. Він захворів на ноги, що ані ступити не міг і лежав на ліжку довгий час: набрякли дуже ноги його. Звелів тому нести себе з ліжком до святих чудотворців Кира і Йоана. І коли з лямпад, які при чесних мощах їхніх горіли, помастив свої ноги, зразу став здоровим. І ходив добре зціленими ногами, дякуючи Богові і святим його.
Жінка одна, на ім'я Теодора, п'ючи воду, випадково випила малу жабку. Не знала, що випила, та ж у животі її почала рости. Спершу, поки мала була, малий біль всередні терпіла, коли ж велика жаба та виросла, великий біль примножила, що не мала жінка та спокою і відради ані вдень, ані вночі від лютого того болю. Кричала гірко, по землі качалася, і ніхто не міг допомогти їй ані зрозуміти, що то за хвороба. І багато хто вважав, що мучив її біс. Привели її до цих святих цілителів Кира та Йоана. Вони ж явилися їй вночі, веліли перед прийняттям їжі випити води досить. Коли жінка те зробила, зразу шлунок її на блювання влаштувався — і вернула жабу велику. І стала здорова. Усі ж, те бачивши, дивувалися, славили Бога й угодників Його.
Після Теодори, жінки, чоловік один, Теодор, прийшов до святих: мав всередині отруту, яку дали йому таємно погані люди. І хворий був дуже, не міг допомоги від лікарів отримати. Коли молився зі сльозами за здоров'я своє, явилися йому святі у видінні, наказуючи, аби з'їв тварину одну, яка сколопендра грецькою називається. Він же, з видіння отямившись, загородився знаменням хреста, думав, що то бісівська примара. І знову до святих молився, здоров'я просячи. Наступної ночі знову явилися святі, те саме наказуючи, але він не йняв віри, бо та тварина отрути сповнена, а не зцілення. Було ж і втретє йому явлення, але і так не послухав, думав, що то ворожа химера. Четвертої ночі явилися йому святі не як уві сні, а як наяву, співчуваючи важкій хворобі його і кажучи: "Чому не віриш словам нашим? Рано вставши, іди до джерела нашого і, що там знайдеш їстівне, з'їж, — і буде тобі дієвий лік". Тоді Теодор повірив, що видіння правдиве. Пішов до джерела, коли день світав, і знайшов там малий огірок. Взявши його, почав їсти солодко. Коли решту огірка хотів до рота покласти, побачив на ньому останню частину тваринки, що сколопендра називається. Уже-бо її цілу в огірку тому з'їв. Злякався дуже, кинув на землю решту ту, а сам почав блювати, і вернув з огірком і твариною тою всю отруту, яка раніше була. І став здоровий цілком, і повернувся до церкви з вдячністю, чесним мощам цілителів своїх поклонився.