Із Вавилону єгипетського прийшла в Манутин до святих чудотворців жінка, на ім'я Марія, мала із собою сина восьмилітнього. Йому дією бісівською витягнувся з рота язик і висів довжиною до п'ят, величиною не в міру людського язика, але дивний мав якийсь вигляд: грубий, чорний, смердючий, і всім, хто бачив, жахливий: без упину слина чорна з нього текла. Той хлопець при гробі святих якось на землю впав, вдарився язиком до мармуру, що там був, — і зразу язик від бісівської тої наруги звільнився, влаштувався на своє місце, набув звичних розмірів — і здоровим став хлопець той.
Євгеній, чоловік з Єгипту, на водянку нездужав, усім тілом набряк і живіт мав сильно надутий. Принесли його до святих. Явився святий у видінні, торкнувся руками живота його і сказав: "Євгенію, встань і повертайся здоровий додому". Євгеній же, збудившись, зразу звільнився від усього тягаря набряку — вийшов він природними проходами. І з тої години повне здоров'я отримав. Це трохи з багатьох чуд святих безсрібників Кира та Йоана згадавши, славимо Христа Бога, що дав їм таку благодать, з Отцем і Святим Духом славленого навіки. Амінь.
У той самий день пам'ять преподобного Павла Лікаря
Павло преподобний родом був із града Коринту, від батьків християнських народжений і у благочесті вихований. Змалку ж Бога полюбивши, пішов в один із монастирів і став монахом. І багато в постницьких подвигах потрудився, став мужем досвідченим. Боровся ж з ним біс блудний, і однієї ночі, коли Павло преподобний стояв на молитві, став перед ним явно і сказав: "Якщо не вчиниш тілесної похоті принаймні раз, то озброюся на тебе сильно". Він же заборонив йому ім'ям Ісуса Христа і знаменням хресним прогнав його. Після того біс намовив на нього одну жінку-блудницю, яка народила недавно дитину: принесла до преподобного й поклала йому на коліна, кажучи: "Від тебе зачала й народила". Старець же взяв дитину з радістю. Прийшли єретики, зв'язали йому назад руки, прив'язали дитину до шиї його, водили його по місту, насміхаючись. Став же Павло посеред люду і, рукою махнувши, мовив: "Почуйте, браття, ось спитаємо дитину, хай скаже нам, хто її батько (було ж дитині від народження небагато днів). І сказав до дитини: "Скажи нам: хто батько твій?" Дитина ж, визволившись із пелюшок, показала рукою на одного коваля і сказала: "Ось батько мій, а не Павло Монах". Люди ж, те чуючи, поклонилися старцеві, прощення просили. Відтоді дав йому Бог лікувальний дар. Клав руки на недужих — і здоровими ставали. Прожив преподобний літ сімдесят і більше і відійшов до Господа, Йому ж добре угодив. І приєднався до лику святих. Славить з ними разом єдиного у Тройці Бога, Йому і від нас хай буде слава навіки. Амінь.
Місяця червня в 29-й день
Житіє, і подвиги, і страждання святого славного і всехвального верховного апостола Петра
Святий апостол Петро перед апостольством звався Симон, родом був жидовин, із Галилейської, що в Палестині, області, із града малого й неславного, що називався Витсаїда. Був сином Йони з роду Симеона, братом святого апостола Андрія Первозваного. І взяв доньку Аристовула, який був братом святого Варнави-апостола, народив від неї одного сина й одну доньку. Був же вдачею простий, невчений, але боявся Бога і беріг заповіді Його, і ходив перед Ним без гріха у всіх ділах своїх. Рибалкою був за вмінням, як убогий, і добував з труду рук своїх їжу для дому свого — годував жінку, і дітей, і тещу, ще ж і старого батька свого Йону. А брат його Андрій, нехтуючи суєтою і галасом цього світу, вибрав собі безподружнє життя, пішов до святого Йоана Хрестителя, коли той на Йордані покаяння проповідував, і став його учнем. Чув же від учителя свого слова, коли той показував на Ісуса і казав: "Це Агнець Божий, що бере на себе гріхи світу", — й инші свідчення про Господа нашого, залишив Йоана і пішов услід за Христом з иншими Хрестителевими учнями. Питав самого Христа про дім і життя Його, кажучи: Учителю, де ти живеш?" І казав їм Христос Господь: "Прийдіть і побачите". Прийшли ж і побачили, де живе, і в Нього перебули день той.