Сам же пішов до Царгорода і, на соборі ставши, відповідав супротивникам так, як святий апостол у видінні навчив його. Сповістив цареві, і патріярхові, і всьому собору про віднайдення чесних мощей святого Варнави-апостола. Зрадів Зенон-цар, що у дні його царювання такий безцінний духовний скарб знайшовся. І зразу утвердив, щоб не бути Кіпрському острову під патріярхом, а вільним і мати архиєпископа зі своїх єпископів. Цю ж свободу Кіпру даровано задля мощей апостола святого, і назвався престол Кіпрський престолом апостольським, як же й инші патріярші престоли. І вельми шанували цар і цілий духовний собор блаженного архиєпископа Кіпрського Антимія. Випросив же цар собі Євангеліє те, що на грудях апостола було, і, прийнявши його, прикрасив золотом і камінням чесним дорогоцінним і поклав у царській церкві своєї палати. Архиєпископові ж дав багато золота на будівництво прекрасної церкви на тому місці, де було знайдено мощі апостолові. І повернувся архиєпископ до себе зі славою і честю. Скоро церкву велику й прекрасну в ім'я апостолове збудувавши, чесні мощі у святому вівтарі з правого боку поклав і встановив святкування пам'яті святого апостола Варнави в 11-ий день місяця червня — коли ж чесні його мощі було знайдено. На славу Христа, Бога нашого, з Отцем і Святим Духом славленого нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.