Пролог місяця вересня у 18-ий день про цього святого Симеона пише так. Він був сином Йосифа Обручника, братом Якова, брата Божого. Але правдивіше, що не Йосифа він син, але Клеопи — брата Йосифового, а Йосифу братанок, тобто син брата, як же у вищеназваних давніх історіографів церковних грецьких зрозуміло сказано, звідки видно й те, що Симеон цей Якову, братові Божому, а Йосифовому синові, не був рідним братом, але стриєчним.
Знову Пролог у 4-ий день січня про собор святих сімдесяти апостолів Слово під іменем святого Арротея, єпископа Турського, розміщуючи, пише про цього святого Симеона так: «Клеопа — батько Симеонів, а Симеон — син Клеопи, Господній же не братанок, але родич, наче брат стриєчний».
А цього місяця у 8-ий день Пролог написав так: «Подвійно звання блаженний здобув: Симоном-бо і Симеоном називається». Але инший був Симон, а инший — Симеон, Симон був Йосифовим сином, рідним братом Якова, брата Божого, а Симеон, як же мовиться,— син Клеопи, брат стриечний Якова, і тому родич Господній, до сімдесятьох апостолів зарахований. Симон же, Йосифів син, зовсім не перебував серед апостолів. Є відомо від святого євангелиста Йоана у главі 7-ій, що навіть брати Христові не вірили в Нього. Про братів тих святий Теофілакт розповідає, що явно були дітьми Йосифовими, їх же євангелист святий Матей у главі 13-ій поіменно згадує: Яків, Йосип, і Симон, і Юда. Але і це явним є, що пізніше повірили в Нього, і був Юда (як же і Тадей) одним із дванадцятьох святих апостолів, Яків же із сімдесятьох перший, і Йосип також із сімдесятьох. Про Симона вважають, що не прийняв служби апостольської або перед розсіянням святих апостолів по вселенній перейшов із тутешніх. Розповідає святий апостол Павло у 1-му Посланні до Коринтян, у 15-ій главі: «Багато, — каже, — перебувають доси, деякі ж і спочили». Про святого ж нинішнього Симеона, сина Клеопи, а родича Христового, відомо, що був одним із сімдесятьох апостолів і єпископом Єрусалиму, другим після стриєчного брата свого Якова.
А деякі вважають, що Клеопа бездітним помер, Йосиф взяв його жінку за законом і народив з нею шестеро дітей — чотирьох синів і двох доньок: Марію, що називається Клеоповою донькою, і Соломію (таку думку згадує Теофілакт у тлумаченні на Матея у Главі 13-ій). Про те розміркувати й пильно роздивитися годиться, бо Йосиф помер швидше від Клеопи, а не Клеопа швидше від Йосифа. Як, отож, міг Йосиф мати за собою жінку Клеопову? А що Йосиф помер швидше від Клеопи, видно звідси. Клеопа після Воскресення Господнього був і бачив Господа в Еммаусі з Лукою, вони й пізнали Господа в переломленні хліба. Клеопа і після Вознесення Господнього, і після Духа Святого прийняття, живий був і помер страдницьки. А святий Йосиф навіть страстей Христових не дочекав, але ще перед хрещенням Господнім із життя цього пішов, тож як могло бути так, що Йосиф після смерти Клеопи мав узяти його жінку і народити з нею дітей? Тому достовірніше, що не Йосиф жінку Клеопову, а Клеопа доньку Йосифову взяв собі за жінку, про що Георгій Кедрин каже так: «Після п'яти років Йосиф з Єгипту повернувся до Назарета. Його ж доньку Марію взяв за жінку Клеопа, брат Йосифів, що від обох батьків був. І від неї народив Симеона, який після Якова, Господнього брата, став єпископом Єрусалиму» (Доти Кедрин). А що кажуть про Марію Клеопову, наче вона була Клеопова донька, то нема цього в Євангелії. Написано у святого Йоана у 19-ій главі: «Стояла ж при хресті Ісусовому мати його і сестра матері його Марія Клеопова». Тут не говорить святий євангелист Йоан: «Марія, донька Клеопи», а тільки «Марія Клеопова», тобто жінка Клеопова, донька ж Йосифова, яку собі за сестру мала Пречиста Діва Марія, мати Ісусова, коли заручена була Йосифові і приведена з церкви Господньої в дім його, і перебувала з Марією, донькою його, яка ще була дівою, наче сестра з сестрою люблячись. Хай буде відомо тут, що Марія Клеопова не донька його була, а жінка, яка народила цього Симеона, родича Господнього, наче стриєчного брата по крові через гаданого Христового батька — Йосифа, брата Клеопи, що був батьком Симеона.