Так Пречиста й Преблагословенна Діва Марія введена була в Господню церкву. Й учинив архиєрей Захарія річ дивну й усім на чудування: увів-бо дівчинку в саму внутрішню скинію, що зветься Святеє Святих, що була після другої завіси, в якій стояв кивот Завіту, окутий звідусіль золотом і херувимами слави, що отінювали олтар, куди не тільки жіночій статі, але й священикам не можна було входити, — тільки одному архиєрею раз на рік — там Пречистій Дівиці архиєрей Захарія дав місце для молитви. Іншим-бо дівам, яких також на службу Господню приводили в церкву, доки мають вони вирости, було для молитви місце (за свідченням святого Кирила Олександрійського та Григорія Ниського)поміж церквою та олтарем, де потім Захарія і вбитий був, і ніхто не міг із котроїсь із дів тих дерзнути приступити до олтаря, бо велика їм щодо цього була від архиєреїв заборона. Пречистій же Діві, від часу введення її, завжди у внутрішній олтар, за другу завісу, входити й молитися не було заборонено — це ж бо вчинив архиєрей за таємним Божим наученням, про що Теофілакт святий говорить так: "Архиєрей тоді в захопленні був, Богом охоплений, збагнув, що дівчинка є поселенням Божественної благодаті й більше за нього достойна завжди поставати перед лицем Божим. Пом'янув сказане в законі щодо кивота, що в ньому повелівалося про Святеє Святих, відтак збагнув, шо то був прообраз цієї дівчинки, і не засумнівався, ані не позадкував, а дерзнув над закон увести її у Святеє Святих. І прийняло дівчинку місце, жодним з інших чоловіків не бачене, та й для єреїв невхідне, але яке тільки архиєреї раз на рік відвідували, — належало, щоб освячувалася перед зачаттям більше всякого єства чистотою і, з утроби оправдана, не слідувала закону тяжкому, накладеному людям, котрі грішать, бувши вище від ангелів, — у ній-бо не закон, а благодать досконала діяла".
Принесли ж (як святий Єронім каже) праведні батьки із преблагословенною Дочкою й дари Богові — жертви і всеспалення — і благословенні були від святителя і від усього священичого собору, та й повернулись у дім з усіма родичами своїми, і учту велику вчинили, веселячись і дякуючи Богові. Преблагословенна ж Діва з початку життя свого віддана була в обитель дівиць, бо церква Єрусалимська, збудована Соломоном, а Зоровавелем після запустіння і зветшіння обновлена, мала численні обителі до перебування, як пише давній жидівський історик Йосиф; зовні-бо були при церковній стіні навколо храмини кам'яні числом тридцять, які відстояли одна від одної, просторі й вельми красні, а на них були храмини інші, а на других — треті. Тож було їх усього числом дев'яносто храмин з усіма до перебування догідностями. Висота ж їхня рівнялась із церковною стіною, і були ніби стовпи, що підтримували зовні церковну стіну — у тих-ото хороминах й були обителі різним особам. Осібно жили діви, до часу на службу Богу віддані, осібно жили вдовиці, які пообіцяли Богові берегти чистоту свою до власної кончини, як Анна-пророчиця, дочка Фануїлова. Осібно пробували чоловіки, що звалися назореї, які жили на подобу ченців безподружньо. Всі вони служили Господу в церкві і живилися від церковних маєтків. Інші ж хоромини були на упокоєння чужинцям і тим, що приходили на поклоніння звіддалік. У дівочу ж обитель, як сказано, віддано було трилітню дівчинку, Пречисту Діву Марію, — було до неї приставлено дівиць, старших літами, в Писанні та в рукоділлях вправних, щоб у дитинстві своєму Богоотроковиця навчилась і Писання, а заразом і рукоділля. Відвідували її святі батьки Йоаким та Анна, а найбільше Анна, як мати, часто приходила побачити преблагословенну дочку свою і повчати її. І навчилася дівиця невдовзі жидівського письма досконало, за свідченням святого Амвросія та Георгія-історика. І не тільки Писання, але й рукоділля навчилася добре. Казав про неї святий Єпифаній: "Була Діва гостра на розум і любила навчання, не тільки в Писанні Святім навчилася, але й прядіння вовни і льону вправлялася, й у вишитті шовком. Добророзум'ям же своїм була всім на здивування, роблячи найбільше ті справи, які могли бути потрібні священикам до служення церковного, і здобула навички в такому рукоділлі, тим пізніше при Сині своєму могла годуватися чесно, та й хитона не шитого, а з висоти витканого, Господеві Ісусу своїми руками зробила".