Коли це він казав, приступили мучителі й урізали першого пальця лівої руки його. Він же рече: "Дякую Тобі, прехвальний Господи, що сподобив мене Ти шостого пальця принести Тобі, Який простяг у шостий день та годину на хресті пречесні Твої руки".
І урізали йому сьомого пальця. Він же рече: "Як вустами із Давидом сім разів у день хвалив я Тебе за судьби правди Твоєї, так сьогодні семи перстами, за Тебе відрізаними, прославляю Твою до мене виявлену милість".
І відрізали восьмого пальця йому. Він же мовить: "Ти Сам, Господи, на восьмий день обрізання за законом прийняв був, я ж восьми пальців обрізання приймаю, щоб від беззаконних та поганих людей відлучитися, єднаюсь же із Тобою, Спасителем моїм, і, вийшовши з тіла, уздрю пресвятеє лице Твоє, його ж бо зріти бажає душа моя так, як бажає олень до водних джерел".
І відрізали дев'ятого пальця. Святий же рече: "В дев'яту годину на хресті віддав Ти духа Свого у руки Отцеві, Христе мій, я ж у болі дев'ятого урізаного пальця подяку Тобі приношу, бо сподобив Ти розпростертому мені бути на урізання вудів моїх за ім'я Твоє святе".
І урізали десятого його пальця. Він же восхвалив Господа й каже: "В десятиструннім псалтирі оспівую Тебе, Боже, й дякую Тобі, Який сподобив мене перетерпіти відрізання від обох моїх рук пальців за десять заповідей Твоїх, на двох скрижалях написаних".
Тоді з-поміж тих, що там стояли, деякі вельможі царські, котрі були друзями святого, гірко плачучи, почали йому говорити: "О, улюблений наш друже! Послухай нас, молимо тебе, й учини волю цареву, щоб зле не помер ти. Не печалься про пальці свої, є ж бо лікарі премудрії, котрі зможуть тебе зцілити, тільки ти себе пожалій, щоб не позбутися солодкого світу цього. Маєш маєтків багато, можеш у спокої пробути, бо коли б убогий ти був, то помислити міг би: яка вже мені надія й користь життя, коли не зможу працювати й живитися? Ти ж бо багатий є і маєш золота багато, то, як тільки сам захочеш, зможеш добре і в насолодах світу цього жити й веселитися із подружжям і з матір'ю своєю, і з любими друзями. Пощо хочеш марно душу свою погубити? Скажи б хоча слово одне, зволяючи волі царській, — і тоді від муки звільнений будеш".
Поглянув на них блаженний і рече: "Ніхто двом панам служити не може" і "Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого царства". Рече-бо Господь мій: "Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний ... І хто не візьме свого хреста і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний". Не послухаю, отож, поради вашої, бо не корисні є мені слова ваші, і знову молю вас: не жалійте мене, але, як повелено вам щодо мене, те й чиніте".
Тоді розгнівалися мучителі, приступили і великого пальця ноги його відрізали. Святий же Яків каже: "Слава тобі, Христе, в Якого не тільки руки, але й ноги пробиті були і кров виточали, сподоби мене, щоб нога оця права, яка постраждала на відрізання правого пальця, стала відтак із рештою праворуч Тебе".
Й урізали другого пальця тієї ж ноги. Він-бо рече: "Подвоїлася на мені держава Божа і Твоя, Господи, милість у цей-таки день, у який я піду, відстраждавши й другого пальця цього відрізання, до Тебе, Бога мого кріпкого й живого, що збавляє мене від другої вічної смерті".
Відрізали і третього пальця і перед ним метнули. Блаженний же подивився на нього, всміхнувся й рече: "Йди-бо в ім'я Троїчне і ти, третій пальцю, до дружини своєї. І як пшеничне зерно, що в землю впало, за Христа, Який триденно воскрес, умерши, численний плід честі матимеш у день загального воскресіння із дружиною своєю".
Урізали четвертого пальця. І рече блаженний: "Чому так прискорбна, душе моя, і чому ти нітиш мене? Уповай на Бога, Який силою чотириконечного хреста спасає мене, та ж бо ісповімся Йому, Який створив мене від чотирьох стихій".
Й урізали п'ятого пальця. Святий же рече: "Тепер почну говорити до Тебе, Господи, Який п'ять ран на хресті перетерпів, прославляючи поміч Твою, бо твориш мене за достойного частки тих, котрі постраждали за Тебе, рабів Твоїх вірних, що примножили п'ять талантів".