У той-таки день пам'ять преподобного отця Акакія Синайського
Блаженний Іван Листвичник у книзі своїй пише про цього ченця преподобного Акакія таке:
"Великий Іван Саваїт повідав мені правдиву й слуху достойну річ, кажучи: "Був один старець вельми ледачий і мав учня юного на ймення Акакій, простого норовом і цнотливого розумом, котрий так багато від того старця терпів злого, що багато хто не вірив, що це могло бути: не тільки-бо безчестям та докорами старець йому долягав, але щодня ранами мучив його. Було ж не без розуму терпіння його, бо Акакій тим своїм без нарікань стражданням здобував собі благодать Божу, яка звільняла його від вічного мучення. Я ж, — пише Іван Саваїт до Івана Листвичника, — бачачи його щодня такого, як купленого раба чи полоняника, який останню біду страждає, навмисне зустрічав його й запитував: "Як ся маєш, брате Акакію? Як нинішній день провадиш?" Він же відповідав мені, кажучи: "Як перед Господом Богом, так мені добре є". І показував мені часом очі в синцях, часом шию, а іноді поранену голову. Знав-бо його я, що діяч він чесноти, і сказав до нього: "Добре, добре, терпи, брате, нехай спасіння тобі буде!" Пробув, отож, блаженний цей Акакій у немилостивого того старця дев'ять років і перед кончиною, трохи похворівши, відійшов до Бога. Поховали його в гробниці отецькій.
Старець же його після п'яти днів пішов до одного із великих отців, які там були, й каже йому: "Отче, брат Акакій, учень мій, помер". Отець же, коли почув це, відповів: "Не вірю тобі, старче! Акакій-бо не помер". Рече ж старець: "Отче, коли не ймеш мені віри, то прийди сам і подивись на гріб його". Великий — бо той отець устав скоро й пішов до гробниці блаженного трудника і заголосив над Акакієвим гробом, як до живого, кажучи: "Брате, Акакію, чи ж ти помер?" Добророзумний же послушник, вказуючи, відповів: "Не помер, отче, бо діятелю послушання не можна вмерти". Почувши це, Акакієвий старець приляканий був і впав лицем на землю зі слізьми. Відтак випросив ув ігумена поблизу гробівця того келію, і в ній зачинився, та й жив добре, дбаючи про спасіння душі своєї, і, багато вчинивши подвигів, відійшов до Господа Бога, Йому ж бо слава навіки. Амінь.
Місяця листопада в 30-ий день
Подвиги і страждання святого апостола Андрія Первозванного
Святий Андрій Пєрвозванний, Христовий апостол, був із міста Витсаїди, син одного жидовина, на ймення Йона, брат же святого верховного апостола Петра. Він, зневажаючи світу цього суєту й даючи перевагу дівству над подружнім станом, не захотів одружуватися, а, послухавши святого Предтечу Хрестителя Івана, який проповідував на Йордані покаяння, все покинув, пішов до нього та й став його учнем. По тому з іншим учнем, якого називають, що це був сам Іван — євангелист (який написав про це в Євангелії, почувши від свого вчителя ті слова, коли перстом вказував на Ісуса та й сказав: "Ото Агнець Божий!"), покинув Хрестителя і пішов за Христом, бо знав і раніше із книг пророчих, що це є воістину Той, Котрий мав прийти. Знайшов-бо брата свого Симона (Петра) та й каже йому: "Знайшли ми Месію, що означає: Христос", — і привів його до Ісуса. По тому, коли з Петром ловили рибу при березі Галилейського моря і покликав їх Христос: "Ідіть за мною, я зроблю вас ловцями людей", — тоді, відтак, на Господній заклик, покинув Андрій мережі і з братом своїм Петром пішов за Христом. Андрій-бо назвався Первозванним, бо перед усіма апостолами став послідовником та учнем Христовим. Після ж вільної Страсті Господньої та воскресіння й по вознесінні Його прийняв святий Андрій, як і інші апостоли, Духа Святого, який зійшов на них у вогненнім язиці, і розділилися були за країнами. Впав йому жеребок Витінської та Пропонтидської країни із Халкедоном, і Візантією, і Тракією, і Македонією, досягав аж Чорного моря та Дунаю, Тесалії ж та Еллади, і країни Ахаїтської, й Амнису, і Трапезонту, й Іраклії, й Омастрида. Ці міста й країни не як слово, що скоро переходить, Андрій святий перейшов, численних скорбот та страждань зазнавши, проповідуючи Христа, укріплений Його-таки всесильною поміччю; всі ж біди солодко за Нього терпів, а найбільше в місті, що зветься Синоп, був численними обкладений муками: на землю-бо його кинули, і, схопивши за руки й ноги, волочили, і деревом били, і камені на нього метали, і пальці його й руки виривали, але він знову благодаттю Спаса та Вчителя свого цілим та здоровим од ран явився. Звідтіля, піднявшись, інші переходив країни: Неокесарію, Самосати, Алани, Авасги, Зикхи, Воспорини. Також відплив у Тракійське місто Візантію, де він перший Христа проповідував, і, багатьох навчивши, поставив церковних пресвітерів. Стахія ж, його святий Павло в Посланні до римлян згадує, єпископом їм рукоположив. Сам же, апостольські підіймаючи болісті й труди у Христовому благовісті, обходив Понт, Чорне море, Скитію та херсонитів. За промислом Божим дійшов і до ріки Дніпра в Руській країні і, приставши до Київських гір, тут заночував. На ранок же, вставши зі сну, рече до учнів, які були з ним: "Чи бачите ці гори? Віру йміте мені, що на них благодать Божа засіяє, і має місто велике тут бути, і церкви численні захоче Бог сотворити тут і просвітити святим хрещенням усю землю Руську". Вийшовши ж на гори, благословив їх і хреста поставив, провіщаючи увірування того роду від свого апостольського трону, заснованого від Візантії. Пройшов і вишні міста руські, де тепер Новгород Великий, іще-бо побув і в Римі та й повернувся у Єпір, країну грецьку. І знову прийшов до Тракії, утверджуючи християн і настановляючи їм єпископів та учителів, і, багато країн пройшовши, досяг Пелепониса та й увійшов до ахайського міста, яке зветься Патри, мешкав в одного чесного мужа на ймення Сосій, і його, люто хворого, із ложа хвороби поставив і здоровим учинив — і відтак усе те місто Патрське привів до Христа. Також і антипатова жінка Максимілла звільнилась од лютої недуги і, швидко діставши зцілення, повірила у Христа. І премудрий Стратоклій, антипатів брат, та інші багато хто, одержимі різними недугами, здорові стали після накладення апостольських рук. Через це антипат Єгеат у шаленство впав, схопив святого апостола, до хреста прибив, про що пресвітери й диякони землі Ахайської написали таке: