Настав же день святої неділі, покрили плащаницями чесне тіло Ксенії преподобної, відспівали надгробне, несли до місця, названого Сикиніє, що при вході є градському з півдня, бо перед переставленням своїм свята заповідала покласти тіло своє там. Дивився ж знову весь народ, бо тіло її з одром несли, і зоряний вінець з хрестом, на небі бачений, ішов за одром. І знову коли поставлений був одр, стояв зверху вінець той. Коли ж відбувалося поховання, люди з народу, які могли, плащаниці ті, що на чесних мощах були, розділили поміж собою на малі частини і тримали їх собі з вірою на зцілення від хвороб різних. Помазавши ж миром тіло Ксенії святе за звичаєм, єпископ поклав його в новому гробі, і відбулося чесне поховання — зразу зоряний вінець, що сіяв на небі, і хрест невидимі стали. Багато ж подавалося зцілень з гробу святої всім, хто з вірою приходив. Не по довгім же часі померла одна із рабинь Ксенії преподобної, тоді після неї і друга швидко до вічного життя перейшла, і поховані були обидві при ногах пані своєї святої. Коли ж переставлялася та друга, прийшли до неї всі черниці і, заклинаючи її, просили, щоб розповіла їм всі діяння пані Ксенії. Вона ж, бачивши себе вже при кончині, розповіла їм детально все про святу, звідки є і від яких батьків, і з якої причини втекла з дому і з батьківщини своєї з ними, двома рабинями своїми, як ім'я своє утаїла, ім'я-бо її справжнє Євсевія, назвала ж себе Ксенією, бо подорожувала задля любови Божої. І всі довідалися про невідоме життя нареченої Христової Ксенії. Так та преподобна угодила Богові, для світу ж була подорожньою, Неба ж громадянкою. Зрима була у плоті, дорівнялася ангелам безплотним. Скинула тіло, як ризи, потоптала, як змію, диявола. Мала світ цей за ніщо, зберегла ж, як безцінний скарб, дівство своє непорочне. Уневістилася Христові любов'ю, увінчалася вірою і, чого сподівалася, те ж отримала, і радіє нині в Оселі Жениха свого безсмертного. Молитвами ж своїми багато помагає вірним, не умертвила-бо смерть її сили ані ж благодіянь її не обмежила: вона-бо багато доброчинств зробила Христа ради, заради неї і Христос велике милосердя нам являє, слухаючи святих молитов улюбленої своєї нареченої. Після переставлення її минув рік, переставився і преподобний Павло-єпископ, духовний отець святої Ксенії. Догодив і він Богові на кінець, бо його молитви бісів проганяли, і всілякі хвороби зцілювалися. Похований же був у церкві святого апостола Андрія, де був ігуменом спочатку. А душа його свята стала перед Богом у славі святих, його ж гарячим за нас до Бога заступництвом, і молитвами преподобної Євсевії, названої Ксенії, і обох святих рабинь її клопотанням, щоб сподобив нас Господь милости Своєї нині, і завжди, і навіки-віків. Амінь.