Про Методія
Пише давній історіограф грецький Йоан Кирополатес про одного Методія — чи про цього, чи про иншого — невідомо, бо в дні того ж грецького царя Михаїла, який з матір'ю Теодорою царював, був один монах-іконописець Методій. І коли князь болгарський Борис (або, як инші називають його, Богарис), починаючи вже почасти схилятися до християнської віри, але ще поганства тримаючись, будував собі нові палати і захотів прикрасити їх іконним розписом, прикликав тямущого іконописця Методія-монаха і звелів йому зобразити на стінах різні лови: звірів, птахів, гадів і що лише можна винайти страшне і жахливе таке, на що людина, поглянувши очима, злякалася б серцем. Монах же Методій, нічого не відаючи страшнішого від другого Христового Приходу і геєни, на одній великій і просторій стіні в палаті зобразив Страшний Суд і різні муки геєнські. Коли ж князь прийшов поглянути на те зображення, спитав іконописця: "Що то таке?" Той почав йому розповідати, що тих, які праворуч Судді стоять, праведні святі ангели вінчають царськими вінцями і до неба возводять, ліворуч же стоять грішники, яких люто хапають і в муки геєнські вкидають. Князь же, те бачивши і з уст іконописців розповідь чувши, вельми злякався душею і, пославши в Царгород до Михаїла і Теодори, попросив, аби прислали до нього єпископа, щоб охрестив його. І було так.
Про Кирила Філософа
Літописці деякі пишуть, що за царювання Василія і Константина, царів грецьких, прийшов із Царгорода присланий до Володимира Кирило Філософ з великими царськими дарами, серед них же була і якась запона, що мала на собі зображення Страшного Суду Христового. Те бачивши, Володимир зітхнув і сказав: "Добре є тим, що праворуч Бога, горе ж тим, що ліворуч його". Й инше. Але того Кирила Філософа хай ніхто не вважає одним із учителів словенських — Константином Філософом, нареченим у святій схимі Кирилом, — той-бо сто років і більше випередив хрещення Володимирове, а той другий Кирило до Володимира приходив. Дехто називає його не Кирилом, а Киром. Святий же Нестор, літописець Печерський, ніякого ж імени не дає тому Філософу, що до Володимира приходив, але тільки Філософом його називає. "Прислали, — каже, — греки Володимирові Філософа". Й імени не називає.
У той самий день споминання про обновлення Царгорода, яке великий цар Константин зробив візантійському градові, розширивши його вельми і за своїм ім'ям перейменувавши Константинополем. У нього ж і престол свій зі старого Риму переніс, і новим Римом його назвати звелів, і передав захистові Пречистої Діви Богородиці, аби вона, як свій власний град, берегла його навіки.
У той самий день у Пролозі покладено пам'ять святої преподобномучениці Теодосії, але вона в тому ж Пролозі буде 18-го числа цього ж місяця. А у Великій Мінеї Четьї страждання її покладено у 29-й день цього місяця, там-бо й ми, як Господь поможе, напишемо про них.
Місяця травня на 12-й день