На початку житія цього преподобного Теодора згадано місяць єгипетський, названий "тива", що в нас називається січень. Також у житії преподобної Марії Єгипетської згадано фармудій. Належить тому всіх місяців єгипетських довідатися назви і хай буде й те відомо, що числа єгипетських місяців з нашими не збігаються.
ТОТ (тобто вересень) починається нашого 29-го серпня.
ПАОФІ починається 28-го вересня.
АТИР починається 28-го жовтня.
ХІАК починається 27-го листопада.
ТИВА починається 27-го грудня.
МЕХИР починається 26-го січня.
ФАМЕНОТ починається 25-го лютого.
ФАРМУТІЙ починається 27-го березня.
ПАХОН починається 26-го квітня.
ПАУНІ починається 26-го травня.
ЄПІФИ починається 25-го червня.
МЕСОРІ починається 25-го липня.
Тому, коли місяця тива було в єгиптян 11-е число, тоді в нас було 6-е січня, свято ж Богоявлення Господнього, коли блаженному хлопцеві Теодору прийшло розчулення і світу зневаження.
У той самий день пам'ять блаженної дівчини Музи
"Божий раб Пров, — говорить святий Григорій Двоєслов, Папа Римський, до архидиякона свого Петра, — розповідав мені про свою сестру, що називалася Муза. Коли була ще малою дівчинкою, однієї ночі у видінні соннім явилася їй Пресвята Богородиця Приснодіва Марія. За нею йшли дівчата, однолітки Музи, і спитала Владичиця Музу: "Чи хочеш ти з цими дівчатами жити і йти за мною?" Відповіла та: "Хочу, Пані". І заповіла їй Владичиця, щоб більше нічого дитячого чи негідного не робила, від сміху і забави стримувалася, знаючи, що на тридцятий день прийде і приєднається до тих дів. Дівчина ж Муза, прокинувшись, з того часу змінила свої звички і будь-яку дитячу нерозумність відкинула. Батьки її тим дуже дивувалися і розпитували її. Розповіла, що бачила Пресвяту Діву Богородицю, яку від неї прийняла заповідь і в який день має відійти до неї і приєднатися до дівчат, що йдуть за нею. Коли настав двадцять п'ятий день — вогнем охоплена була Муза. На тридцятий же день, коли година відходу її зблизилася, бачила знову Пресвяту Діву, що до неї з дівчатами тими прийшла і кликала, і відповіла їй тихим голосом, кажучи: "Вже йду, Пані, вже йду". І з цим словом дух свій віддала в руки Богородиці, і вийшла з дівочого тіла, зі святими дівами оселилася". Цю розповідь чувши, архидиякон Петро спитав святішого Папу Григорія: "Довідатися хочу, владико, чи вже зараз, перед прийняттям тіл, душі праведних можуть бути на небо прийняті?" Сказав Григорій святий: "Цього ані про всіх праведних не можемо сказати, що на небо прийняті, ані якось заперечити. Душі деяких праведних віддалені від Небесного Царства обителями. Причиною ж того є не що инше, як відсутність повної правди в тимчасовому житті. А що душі померлих праведників, які дотримувалися на землі повної правди завжди, виходячи з тілесних затворів, оселяються зразу в небесних обителях, це очевидніше від сонячного світла: сама-бо істина — Христос — свідчить собою, кажучи: "Де труп, там зберуться орли". Тобто: де сам Спаситель наш із прийнятою нашою людською плоттю, там, без сумніву, збираються душі праведних. І Павло-апостол бажав звільнитися і з Христом бути, і той, хто вірить, що Христос на небі, не має сумніву, що й Павлова душа на небі з Христом перебуває. Той-бо апостол зрозуміло говорить, що після звільнення від тіла душі праведних оселяються в Небесній Батьківщині. Каже-бо: "Знаю, що якщо земна наша хатина тіла зруйнується, будівлю від Бога маємо — хатину нерукотворну вічну на небі". Богові нашому слава нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.
Місяця травня на 17-й день
Пам'ять святого апостола Андроника, одного із сімдесятьох, і Юнії, помічниці його
Святий апостол Андроник зі святою Юнією, помічницею своєю, знаменитий був у лику святих сімдесяти апостолів. Повірив у Христа швидше, ніж святий апостол Павло, йому ж і родичем був, як же про те Павло святий у Посланні до римлян свідчить, кажучи: "Вітайте Андроника і Юнію, родичів моїх і співв'язнів, що знамениті серед апостолів, бо швидше від мене повірили в Христа". Був же святий Андроник єпископом у Панонії, проте не лише одного града чи краю, але цілого світу проповідник й учитель. Все-бо, наче крилатий, обійшов, звабу бісівську в основі викинув, проповідуючи Христа. Мав же послідовницю — предивну Юнію, і з нею для світу помер, для Христа ж одного жив, багатьох до благорозумности привів. Ідольські храми зруйнувавши, божественні церкви будували, і духів нечистих з людей виганяли, і пристрасті хворобливі лікували. Спільним же єства людського боргом смертним з тутешніх відійшли, прийняли від Господа вінець апостольства і мучеництва, бо від невірних багато вистраждали. їхні ж святі мощі разом із мощами багатьох святих мучеників у Євгенійських поселеннях знайдені були й одкровенням сповіщені, як же про те місяця лютого у двадцять другий день написано.