І думав, як би вкрасти чесне його тіло. Тому знову наповнив посудину вином, дав їм і велів пити, скільки хочуть, і напоїв їх вельми. Коли ж поснули міцно, пресвітер встав, підійшов до святого тіла мученикового і відкрив його, зі сльозами обцілував. Тоді зняв перстень з руки своєї і одягнув його на палець мучениковий, кажучи: "О святий мучениче Христовий Теодоте, виконай те, що обіцяв мені". І поклав тіло його на осла замість вантажу вина, також і голову, і, міцно до худобини прив'язавши, пустив назад худобину. І пішов осел до села пресвітерового, несучи на собі тіло мученикове. А пресвітер знову гілки і сіно на тому місці, наче на тілі мучениковому, поклав. І, прийшовши до куреня, спочив. Зранку ж, вставши, почав ніби тужити за ослом, кажучи: "Худібка моя втекла, чи не вкрав його хто". І співчували йому воїни, не знали, що вкрадене тіло мученикове, бачили-бо гілки і сіно цілими на місці своєму. Залишив тому в них вино пресвітер, пішов наче осла шукати і вже не повернувся до них, але в село своє рушив. А осел, ангелом ведений, прийшов на місце те, де колись святий Теодот з пресвітером обідав і похвалив місце гарне, що для прийняття святих мощів добре, і радив пресвітерові, аби молитовний храм збудував і мощів мученицьких чекав. Туди осел прийшов, стояв, нікуди далі не поступаючись, допоки не підійшов пан його, блаженний Фронтон-пресвітер, і не зняв мученикові мощі. Скликавши ж вірних братів, поховав на місці тому чесно і церкву за якийсь час збудував в ім'я святого мученика Теодота на славу ж Христа, Бога нашого.
Це я, смиренний Ніл (додає автор житія цього), вам, в Господі любі брати, написав з усілякою точністю як свідок життя його, ще й разом з ним в ув'язненні темничному сидів. Ви ж йміть віру, читаючи, і слухайте з любов'ю, щоб мати частку зі святим славним мучеником Теодотом і зі всіма святими, що за благочестя подвиг чинили в Христі Ісусі, Господі нашому, Йому ж слава і держава разом з Отцем і Святим Духом навіки. Амінь".
Цього святого мученика пам'ять належно шануємо в 7-ий день червня, бо тоді закінчив подвиг страждання свого, нині ж пам'ять святих семи дів, в озері в день цей потоплених. А тому що страждання їхнє Ніл написав разом, тому й Теодота святого в цей день разом зі святими дівами в Місяцеслові згадуємо.