Цих слів святого слухаючи, ігемон спитав: "Чи Христос ваш є Творцем усіх тих речей, що ти кажеш?" Відповів Патрикій святий: "Справді Христос, а не хтось инший, Творцем є всього творіння, написано-бо так: "Все Ним було і без Нього нічого не було з того, що сталося" І знову: "Боги поган — біси, Господь же небо створив". Ігемон же вдруге спитав: "Чи Христа називаєш неба Творцем?" Відповів святий: "Христа називаю, бо написано: "Коли побачу небо, діло перстів Твоїх, місяць і зорі, які Ти заснував". Сказав ігемон: "Якщо в ці гарячі води тебе вкину, їх же творцем називаєш Христа, а не богів наших, то чи збереже тебе Христос неушкодженим від горячі їхньої?" Відповів святий: "Знаю силу Христа мого, що може зберегти мене від вод цих цілим і неушкодженим, якщо захоче. Я ж хотів би тими водами від земного цього звільнитися життя, аби з Христом вічним жити. Проте не моя, але Його на мені хай збудеться свята воля, без неї ж ані волосинка з голови людської не впаде, ані птах не потрапить у сіть. Хай знають достеменно всі, хто слів моїх нині слухає, що тих, які з тобою поклоняються бездушному камінню, наче богові, чекає вічна мука у вогні підземному незгасимому і в тартарі підземному". Таке чуючи, Юлій-ігемон зрушився на гнів і зразу звелів святого оголеного вкинути в те місце джерела, звідки горяччю кипляча вода виходить. Коли святого вкидали, він крикнув, кажучи: "Господи, Ісусе Христе, поможи мені, рабу Твоєму". І коли, вкинений, впав у воду — краплі води від джерела відскочили, були від вогняних іскор гарячіші і досягли тих, що навколо стояли, — сильним опіком пошкодили. А святий Патрикій у водах тих, наче в прохолоді, був без шкоди і ликував, хвалячи Христа Бога. Через те більшим гнівом ігемон розпалився, звелів воїнам вийняти святого з води і сокирою відтяти йому голову, разом і пресвітерам його. Поставили на місці страти Христового ісповідника і мученика, здійняв він руки свої до неба і сказав: "Боже, Царю всіх і Владико, Ти тримаєш силою своєю все творіння видиме і невидиме, слухаєш всіх, що Тебе прикликають правдиво, що й ці гарячі води на спасення праведним, на кару нечестивим створив, стань нині переді мною, бо помираю в ісповіданні віри Твоєї". Тоді, закінчивши молитву, схилив до страти святу свою голову і кінець прийняв від сокири. Потяті були з ним і три його святі пресвітери: Акакій, Менандр і Полієн. І всі разом стали перед Христом Богом у славі святих. Убитий був святий Патрикій зі співслужителями своїми місяця травня у дев'ятнадцятий день і прийняв вінець переможний почестей від Христа Ісуса, Господа нашого, Йому ж з Отцем і Святим Духом честь і слава нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.