Анастасій, громадянин віксинійський, мав всохлу руку довгі літа, що від самого плеча висіла мертва, зовсім бездієва. Він прийшов до церкви святого Терапонта, де мощі його лежали, отримав зцілення у навечер'я Богоявлення Господнього: простяглася-бо рука його і стала здорова, як же і друга. І перед усіма взявши відро зціленою рукою, наповнив водою ту посудину, в якій мало бути освячення. І всі, що те бачили, прославили Бога, який прославлявся у святому своєму Терапонті.
Инший один муж на ім'я Георгій, саном десятник у воїнському чині, мав лице повернене назад й одне око сліпе, дією диявольською. Він молився біля гробу мученикового — швидке отримав зцілення: влаштувалося лице його на своє місце, і око прозріло, і віддавав дяку своєму безкорисливому лікареві.
Одного розслабленого, на ім'я Теодор, принесли до церкви мученикової. Йому в сонному видінні явився святий, подавав йому хліб і чашу вина. Він же, взявши те у видінні з рук святого, швидко збудився і відчув у собі силу і повне здоров'я. Встав з ліжка, славлячи Христа і Христового мученика. І сказав: "О, наскільки легко тобі, отче Терапонте, всілякі недуги лікувати".
Принесли батьки дівчинку малу, якій же в утробі материнській злиплися ноги і згиналися назад, і п'яти її до сідниць приросли. За неї батьки біля мощів святого зі сльозами помолилися — зразу ноги дівчинці влаштувалися за звичним чином людської природи, простерлися і розділилися для легкого ходження. І доросла дівчинка віку дорослого, ходячи і славлячи Бога.
Жінці одній на ім'я Марія зробилася на тілі рана невиліковна, що називалася рак. Нею ж дуже хворіла і вже не сподівалася на здоров'я. Прийшла з розчуленими молитвами до святого — і прийняла швидке і повне, молитвами його, зцілення. Инша ж жінка кровоточивою була сім років, прийшла з вірою до святого Терапонта — і, коли торкнулася лише ковчега його, зразу зупинився потік крови її, і здорова повернулася до себе.
Також инша жінка на водянку страждала і до святого прийшла. Бачила в сонному видінні мученика святого, що мастив якоюсь сумішшю набряк її. Прокинулася, побачила, що набряк зійшов і багато гною витекло, — і стала здорова.
Стефан, воїн із полків вірменських, напівсухий був тілом і до землі зігнутий. Також й инший воїн, Теодор, такою ж недугою був охоплений. Обидва з молитвами і вірою до мощів священомученикових прийшли — отримали швидке зцілення.
Після них прокажений, прийшовши до гробу святого, очистився, його молитвами, від прокази і віддав дяку Богові.
Схоластик один, який під грудьми своїми рану від хвороби великої мав, молився при гробі святого і задрімав, побачив, як святий прикладав пластир йому до рани. І, збудившись, відчув, що зменшився біль, і за один день зовсім зцілилася його виразка. І пішов здоровий, хвалячи Бога. И инших пребагато недуг і хвороб помазанням мира, яке з чесних Терапонтових мощів витікало, зцілювалося, і біси проганялися з людей, і помираючі від воріт смертельних поверталися молитвами святого священомученикаТерапонта, благодаттю ж Господа нашого Ісуса Христа, Йому ж слава навіки. Амінь.
Місяця травня на 26-й день
Пам'ять святого апостола Карпа, одного із сімдесятьох
Святий апостол Карпо, один із сімдесятьох апостолів, був послідовником і слугою святого апостола Павла, носив-бо його послання до апостолів, багато ж з ним подвизався у благовістуванні слова Христового, немало перетерпів напастей. Тоді поставив його Павло єпископом у Верії Тракійській. Потрудився проповіддю і на Криті, де ж і святого Діонисія Ареопагіта у дім свій прийняв, і Господа, який у видінні йому являвся, бачив, коли просив, щоб найшла кара на двох грішників, і чув, як Він казав: "Бий мене більше, готовий Я за спасення людське знову бути розіп'ятим". Свідчить же про цього святого Карпа святий Діонисій і таке: не починав той Пречистої і Животворної здійснювати Тайни, поки не бачив Божественного видіння, що являлося йому з неба. Коли ж був святителем у Верії, багатьох еллінів від ідолопоклоніння навернув до Христа Бога і юдеїв осоромив, навчив вірити, що Христос, якого вони розіп'яли, є правдивим Богом і Творцем усіх. Тоді від инших невірних юдеїв жорстоко і немилостиво вбитий був — передав душу свою в руки Господеві. Чесні ж його мощі вірні й богобоязливі мужі поклали в тому ж граді, і багато зцілення подавалося від них хворим на славу Христа, Бога нашого.