Після тої війни грецьке військо, яке залишилося, пішло назустріч цареві римському Граціяну, що йшов на допомогу грекам. Він, прийшовши, поставив грекам царя — Теодосія Великого". Теодосій зразу зібрав військову силу, пішов на варварів, переміг їх, і прогнав, і з торжеством у Царгород повернувся. Тим часом, скоро після загибелі Валента, дехто з тих, кого розігнали варвари з полків, не знаючи, що вже нема царя Валента серед живих, прийшли до преподобного Ісакія, ув'язненого, і сказали йому: "Приготуй себе до відповіді, бо повертається з війни цар і має тебе допитувати і карати". Відповів їм святий: "Ось сім днів минуло, відколи вийшов сморід з палених костей його: за моїм-бо пророцтвом вогнем його спалили". І перестрашені були ті, що те чули, і через мало днів довідалися всі про кончину Валента — звільнили з пут Ісакія святого і як пророка Божого вшановували. Коли ж прийшов у град із торжеством новий цар Теодосій, вищезгадані бояри Сатурнин і Віктор сповістили йому про преподобного Ісакія, і про відвагу його, і про пророцтво. Цар здивувався такому мужеві, звелів із шаною привести до себе преподобного і поклонився йому, шануючи як великого угодника Божого, і просив його, аби помолився до Бога за нього і за все його царство. Преподобний же переконував царя залишатися у благочесті, і мир церкві повернути, й утішити скривджених. І послухав цар, і зробив все, що йому було сказано, і вигнав аріян із Царгорода. І була радість велика вірним, а блаженний Ісакій, за все Богові подякувавши, хотів відійти на попереднє своє життя в пустелю. Сатурнин же і Віктор просили преподобного не відлучатися від Царського града, але жити з ними, молитвами ж своїми й ученням помагати Церкві Христовій. І погодився святий на прохання їхнє. Тоді вчинилася суперечка між Сатурнином і Віктором, кожен-бо з них хотів, щоб у них вдома перебував отець преподобний. Зрозумів старець суперечку їхню, сказав до них: "Діти, досить мені любови вашої, тому кажу вам: якщо хтось першим влаштує мені мешкання, в того у всі дні життя мого перебуватиму". Почали обидва піклуватися про спорудження в себе вигідної для Чоловіка Божого обителі. Мав же Сатурнин за градом місце одне прекрасне, для життя чернечого добре. На ньому постарався швидше побудувати обитель для угодника Божого, й оселився там Ісакій преподобний. Збудував також і Віктор мешкання прекрасне для святого, і жаль йому було, що Сатурнин випередив його, і прийшов до святого, просив, припадаючи, щоб прийшов у збудовану для нього келію, але преподобний захотів більше в Сатурниновій обителі жити, ніж у Вікторовій. Проте й до Віктора часом приходив і перебував у нього по декілька днів, не зневажаючи просьби його. Почало ж збиратися до преподобного багато таких, що инокувати з ним бажали. І загороджено монастир великий коштом боголюбних тих мужів Сатурнина і Віктора. І був преподобний для багатьох ченців наставником та ігуменом і для світських людей корисним учителем — усіх вів на путь спасення словом і прикладом добродійного життя. Милостивий же був до убогих вельми, і коли не мав що дати тому, хто просив, то одяг свій, знявши, віддавав. Й инших багато добрих і богоугодних діл зробивши, у старість глибоку прийшов, зблизився до блаженної кончини своєї. Скликав братів і про користь душі повчив, поставив їм замість себе иншого ігумена — мужа чесного і святого життям — блаженного Далмата, через нього пізніше й обитель ту Далматською назвали. І так преподобний отець наш Ісакій після багатьох богоприємних своїх трудів на вічний спочинок перейшов до Господа, і зійшовся цілий град на похорон його, і поклали чесне його тіло в церкві святого первомученика Стефана. Свята ж його душа стала перед престолом Пресвятої Тройці у лику святих і преподобних отців. І молиться з ними завжди за нас до Отця, і Сина, і Святого Духа, єдиного Бога нашого, Йому ж слава навіки. Амінь.
Місяця травня на 31-й день
Пам'ять святого апостола Єрмія, одного із сімдесятьох
Святого апостола Єрмія в Посланні святого апостола Павла до римлян з иншими сімдесятьма апостолами згадано так: "Вітайте Асинкрита, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмія і братів, що з ними". Цей Єрмій святий у Филипополі був єпископом і багато в Христовому благовістуванні показав подвигів і трудів — нині насолоджується спокоєм у благих Господа свого.