(мал.) Св. ап. Лука (гравюра з книги Апостол, Київ 1630).
Вийшовши із Риму, Лука пішов на Схід, благовістячи Христа, болі й праці переносячи заради Його святого імені, і, всю Лівію пройшовши, до Єгипту дістався і просвітив благовістям високу Тиваїду, і в Тивії Віотійській улаштував церкви, поставив священиків та дияконів, лікував болящих тілом та душею, і, багато вистраждавши, почив у Господі, маючи більше вісімдесяти літ.
На місці ж, де було покладено святе його тіло, прославив Бог угодника свого, на знамення лікарської практики його, подав ліки, що очні хвороби лікували. Тим відомий був його гріб вірним, що на всілякі хвороби при ньому цільбу діставали молитвами святого апостола. Довідався про цілющі мощі його Констанцій, син великого Константина, послав Артемія, князя-єгиптянина, котрий згодом, за Юліяна-відступника, за Христа був мучений, і з великою честю мощі святого апостола та євангелиста Луки перенесено було у царське місто. Отож, коли із псалмами та піснями були принесені у місто, один скопець царської ложниці, на ім'я Анатолій, який довгий час у хворобі на ложі лежав, котрий немало вже й маєтку свого на лікарів протратив, шукаючи ціль-би від них і не дістаючи, тож цей, почувши, що вносяться у місто мощі святого Луки, від усього серця помолився до святого і, наскільки міг, устав із ложа й повелів вести себе до цілющого апостольського ковчега. Коли ж дійшов до нього і з вірою торкнувся, поклоняючись мощам святого, тоді звільнився від хвороби й повне здоров'я та міцність дістав. Відтак на раменах своїх із іншими людьми ковчега з мощами поніс у церкву святих апостолів, і там, під священою трапезою, було покладено чесні мощі святого Луки із Андрієм та Тимотеєм.
Кажуть про нього, що він перший живописним мистецтвом написав образа Пресвятої Богородиці, яка тримає на руках Дитя, предвічного Господа нашого Ісуса Христа, та інші дві ікони Пресвятої Богородиці і приніс їх до Матері Господньої, [питаючи], чи догідно їй? Вона ж, бачачи ті свої образи, проказала пречесними вустами своїми таке: "Благодать народженого із мене і моя буде із тими іконами". По тому і святих верховних апостолів Петра й Павла зображення написав на дошках той-таки святий Лука, і від нього по всесвіту почалося те добре й пречесне діло — писання святих ікон у славу Божу та Богоматері і всіх святих на прикрасу Церкві та спасіння вірних, котрі доброчесно пошановують святі ікони. Амінь.
У той-таки день пам'ять святого мученика старця Марина, котрий у місті Аназарві киликійському постраждав при царі Диоклитіяні від ігетона Лисія.