Особливістю структури житлового законодавства є те, що вона визначається розгалуженою системою нормативних актів, прийнятих органами різних рівнів у різний час[2].
Основним нормативним актом, що регулює в тому числі і житлові відносини, є Конституція України від 28 червня 1996 р. Конституція має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8).
Кодифікованим галузевим нормативно-правовим актом у житловій сфері є Житловий кодекс від 30.06.83 р. (набув чинності з 1.01.84 р.). На сьогодні багато положень ЖК є застарілими, але в цілому кодекс має застосовуватися до прийняття нового ЖК України або іншого нормативного акта, який регулював би житлові відносини.
В житловій сфері діють різноманітні нормативно-правові акти сили закону, що регулюють окремі групи житлових правовідносин.
Так приватні відносини в житловій сфері регулюються Цивільним кодексом України. Будівництво житла регулюється Законами України "Про архітектурну діяльність", "Про основи містобудування". Інвестування будівництва житла здійснюється за правилами Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю". Приватизація житла підкоряється положенням Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Також житлові правовідносини регулюються Законами України "Про житловий фонд соціального призначення", "Про житлово-комунальні послуги", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про іпотеку", "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" тощо.
До житлового законодавства можна також віднести акти Президента України, в яких містяться положення, що регулюють житлові відносини. Тут слід згадати Укази Президента України "Про прискорення реформування житлово-комунального господарства" від 19 жовтня 1999 року № 1351/99; "Про додаткові заходи щодо погашення заборгованості населення за житлово-комунальні послуги" від 11 травня 1999 року № 492/99; "Про Концепцію ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг" від 28 грудня 2007 року № 1324/2007 тощо.
Ряд житлових питань вирішуються Кабінетом Міністрів України, який видає постанови та розпорядження, обов'язкові до виконання. Так в житловій сфері діють постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом" від 11 лютого 2009 р. № 140; "Про заходи щодо здешевлення вартості будівництва житла" від 27 серпня 2008 р. № 772; "Деякі питання реалізації Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" від 23 липня 2008 р. № 682; "Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом" від 19 березня 2008 р. № 219; "Про затвердження Порядку розрахунку плати за соціальне житло" від 7 лютого 2007 р. № 155 тощо.
Також важливі питання житлових правовідносин висвітлюються у розпорядженнях Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2009 - 2016 роки" від 22 жовтня 2008 р. № 1406-р; "Про схвалення Концепції Державної комплексної програми "Житло - інвалідам" від 31 грудня 2004 р. № 994-р тощо.
Стаття 4. Житловий фонд
Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);
жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);
жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);
квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).
До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.
2
Галянтич М., Дрішлюк А., Лічман Л. Здійснення та судовий захист суб'єктивних житлових прав. Монографія. - К. - Тернопіль, "Підручники та посібники", 2009. - с. 70.