Астольфо
Що ж до мене, то я маю
Дать одвіт на все, що чую,
Що мене тут зачіпає,
І тому за всіх скажу я:
Хай приходить Сехисмундо,
Він твій син, ми так і кажем.
Всі
Це наш принц, верни нам принца,
Королем він буде нашим.
Басиліо
Я вам дякую, васали,
За підтримку цю невтомну.
Проведіть до їх покоїв
Двох Атлантів мого трону[14],
Бо він завтра буде тут.
Всі
Честь Басиліо і слава!
Всі виходять, супроводжуючи Естрелью і Астольфо; король залишається.
Сцена сьома
Входять Клотальдо, Росаура, Кларін.
Клотальдо
(до короля)
Можу я сказать?
Басиліо
Клотальдо,
Вчасна ця твоя поява.
Клотальдо
Хоч тобі до ніг впадаю
І твою сповняю волю,
Я, сеньйоре, цього разу
Здався на мінливу долю
І порушив твій закон,
Акти, що для всіх писались.
Басиліо
Що таке?
Клотальдо
Оте нещастя,
Що мені, сеньйоре, сталось,
Попри все, могло б і радість
Незміриму дарувати.
Басиліо
Ну, продовжуй.
Клотальдо
Цей сміливець,
Юний, гордий і завзятий,
Увійшов до вежі й принца
Бачив нашого у ній же,
Значить…
Басиліо
Не журись, Клотальдо.
Якби сталось це раніше,
Не сьогодні, я б гнівився,
Але сам розкрив я тайну,
І байдуже, що він знає
Річ відому та звичайну.
Втім, зайди пізніш до мене,
Я скажу тобі багато,
І багато й ти мені
Зробиш радо чи нерадо,
Ставши рушієм подій,
Що до цього світ не бачив;
А цих в’язнів, за яких
Ти боїшся, я пробачив
Так, як і твою помилку.
(Виходить)
Клотальдо
Вічно славен будь, сеньйоре!
Сцена восьма
Клотальдо
(убік)
Доля зглянулась над нами.
Це мій син, о моя зоре,
Не скажу йому про це.
(До Росаури і Кларіна)
Іноземці-пілігрими,
Ви вже вільні.
вернуться
14