5 листопада. Сьогодні ходив углиб острова з рушницею та моїм собакою, вполював дику кішку; її шкура дуже м’яка, а м'ясо неїстівне; усіх упольованих тварин я білую, а шкури зберігаю. Повертаючись берегом моря додому, я бачив багато незнайомих мені морських птахів, натомість мене здивували й майже налякали два чи три тюлені, котрі, доки я їх роздивлявся й міркував, що це за істоти, пірнули в море та втекли від мене цього разу .
6 листопада. Після ранкової прогулянки продовжив робити стіл, але, коли закінчив, мені мій витвір не сподобався, однак незабаром я зрозумів, як його підправити.
7 листопада. Нарешті розгодинилося. 7, 8, 9, 10 і трохи 12 числа (бо 11 була неділя) я майстрував стілець і насилу довів його до пуття, хоча я ніколи не був ним задоволений, – навіть у процесі роботи я кілька разів розбирав його.
Примітка. Незабаром я припинив шанувати неділю, бо стався пропуск у моїх карбинах на стовпі, і я поплутав дні тижня.
13 листопада. Сьогодні падав дощ, який і мене підбадьорив і трохи остудив землю, але через цілий час гуркотіло й блискало, і мене це нежартома перелякало, бо я боявся за порох. Коли все вляглося, я вирішив поділити запас пороху на багато маленьких торбинок, аби уникнути небезпеки.
14, 15 та 16 листопада. Ці три дні я майстрував скриньки чи ящички для пороху, кожний – на один-два фунти. Розподілив по них порох і поставив у безпечніші місця, подалі один від одного. Вчора уполював чималу птаху: її м'ясо дуже смакувало, а назви я не знаю.
17 листопада. Сьогодні я узявся вкопуватися в скелю за наметом, влаштовуючи допоміжне приміщення.
Примітка. Мені для цієї роботи бракувало трьох речей: мотики, лопати й грабарки або коша; тому я відклав роботу й почав міркувати, чим та як їх замінити. Замість мотики я з успіхом використав лом, хоча він і важкий, а от без лопати або заступа далі ніяк, і що вдіяти – я не знав.
18 листопада. Наступного дня шукав у лісі будівну деревню і знайшов придатне дерево, що звуть його в Бразилії залізним за надзвичайну твердість[14]. Од нього я, пошкодивши сокиру, насилу відчахнув частину й заледве дотарганив важехну деревиняку додому. Саме через скруту з таким пристроєм як лопата я так довго марудився з тією твердою деревиною, бо майстрування посувалося дуже поволі – держаку я надав англійської форми, але через те, що полотно лопати лишалось не окуте залізом, прослужить мені це знаряддя недовго, хоча для мого вжитку достатньо; гадаю відтоді в такий спосіб і так довго лопати більше не робили.
Досі мені бракувало коша або грабарки. Проте коша я не міг зробити, тому що не мав лози до кошикарства або просто ще не знайшов на острові, а от грабарки, здалося мені, я зробив би – крім колеса; я не мав ні найменшої уяви, як роблять колесо, а ще я не знав, як виготовити залізну п’ятку для вісі колеса, – тому я ідею цю покинув і, аби виносити викопану в печері землю, я примудрував такі собі нецьки, схожі на довжик, у якому подавальники носять мулярам розчин. Нецьки мені було легше робити, ніж лопату, а невдала спроба змайструвати гарбарку одібрала мені днів чотири; звичайно, я майже не припиняв у ту пору вранці виходити з рушницею і майже завжди приносив додому якусь поживу.
23 листопада. Решта роботи стояла, доки я майстрував усе це, а тепер знову повернувся до щоденного розкладу, наскільки мої сили й час дозволяли, – вісімнадцять днів я поглиблював і поширював печеру, щоб ладком розташувати все майно.
Примітка. Я хотів побільшити приміщення чи печеру, щоб зробити собі склад або комору, кухню, їдальню, льох. А моєю оселею залишався намет, хіба що в сезон дощів, коли не зупинялись рясні зливи, я ніяк не міг просохнути, через що згодом у садибі припнув до скелі довге жердя чи крокви та задернував їх і вкрив, наче стріхою, лапатим листям дерев.
10 грудня. Я вже гадав, що довершив свою печеру чи схрон, аж раптом (либонь, завеликий був прокіп) з одного боку сталась обрушина, і це мене нежартома перелякало, бо якби я там був, то, напевне, не потрібний був би і гробар. Отож, знову кавал роботи, тому що треба повиносити обрушену землю та, головне, підперти стелю, аби вона більше не обвалювалася.
11 грудня. Сьогодні взявся до ремонту й поставив дві підпірки чи стовпи, примостивши між підпіркою і стелею підклад на дві дошки, й закінчив цю роботу наступного дня, ще тиждень я стовпами з підкладами зміцнював дах, а вже ряди самих стовпів правили мені в домі за перебірки.
14
Це, либонь,