Дорогою я відвідав свою нову колонію на острові, побачив своїх наступників-іспанців; вислухав оповіді про їхнє життя й учинки негідників, яких там залишив, як та погань збиткувалася спочатку над бідолашними іспанцями, як дійшли згоди, посварились, об’єднались, поділились і як, кінець-кінцем довелось іспанцям вдатись до насильства й підкорити негідників, з якою чесністю іспанці порядкували ними, – і вся ця докладна історія, як і моя, сповнена розмаїття й дивовижних придибашок; а ще цікаво було слухати про їхні битви з карибами, що кілька разів висідали на острові, про різні вдосконалення на острові, про те як п’ятеро з них вирушали у виправу на суходіл й привезли бранцями одинадцять чоловіків і п'ять жінок, від яких – на час мого прибуття – на острові було двадцять дітей.
Я пробув там днів двадцять та залишив їм необхідну всячину, зокрема зброю, порох, набої, одяг, інструменти, а також теслю й коваля, яких доправив з Англії.
Крім цього, я понарізував їм землі: загальне право власності залишив собі, але всі наділи узгодив з ними; я владнав з ними всі справи, зобов'язав і далі жити на острові, і аж тоді продовжив свою путь.
Відтам ми попрямували до Бразилії, де придбав і відіслав острів’янам барку у супроводі ще кількох людей з відповідними запасами, а ще – сімох жінок, котрі могли й працювати й дружинами бути, якби їх хтось узяв.
Англійцям я обіцяв доправити кількох жінок з Англії разом з чималим вантажем потрібних у господарстві речей, якщо вони схочуть займатися рільництвом… але виконати цю обіцянку мені не вдалося. Приборкані лайдаки перетворились на чесних і працьовитих хлопців, які одержали й своє господарство. Для них з Бразилії я послав п'ять корів, з них – три тільні, овець і свиней, які до наступного мого приїзду дуже там розплодилися.
Але все це, разом з розповіддю про навалу трьохсот карибів, які поталували плантації, про два етапи боротьби з наскочниками, бо спочатку острів’яни зазнали поразки, і одного з них було вбито, а тоді шторм знищив ворожі каное, і частина карибів померла з голоду, а решту вимордували, повернули собі й знов почали обробляти плантації й продовжили своє життя на острові.
Про все це, про цікаві випадки зі мною й нові пригоди в наступні десять років я продовжу розповідати в другій частині своєї книжки[42].