Експансія завойовників далася нам взнаки... Маленька ремарка: прекрасний угрофінський народ, точніше московський, формувався під впливом руської мови і став, нарешті, «русскім». Ніде у світі нема народу, який би називався присвійним прикметником. Русскіє – чиї (?) Українець, поляк, француз – хто (?).
Так і російська література постала з українця Гоголя, який суржикову штучну мову оновив українським синтаксисом, до нього російська мова була непродуктивною. А от змішали культури й постала істина – тепер російська мова диктує глобалістичні закони нашій солов’їній.
Демони жлобства
Хто такі американці? Це місиво культур і мов, англійська – немісцева мова – той самий суржик, адже колись автохтонної англійської не було. Прибережні племена, північноморські та інші, збурені войовничими варягами, які потім завойовуватимуть і Європу, вже мали суржик із величезного конгломерату різноманітних мов, і, завойовуючи Європу, давали приклад іншим племенам. І постала продуктивна суміш мовна – англійська, яка вже згодом і на території Штатів створила цивілізацію і культуру.
А це вже інше питання – що створили американці? Кокаколу? Не лише, бо ще й Діснейленди й американські гірки – і жодних Дебюссі, демографічних або харчових проблем. Бо вони і далі створюють продукти культури, які спрощують людську біологію. ГМО, гамбургери, джинси, pen, у якому йдеться переважно про те, що «ти мене не зрозуміла, а я хотів тебе трахнуть, ти мені не дала, яка ж ти сука, тепер послухай, як я круто про це співаю».
Важливо, що Америка має вільну валюту, на якій написано «Перший національний банк», і вона є власністю сукупності приватних структур. Тоді як у Кореї громадяни харчуються за картками і позбавлені дотичності до так званого цивілізованого глобалізму. Це ганебна купка корейців, які вірять у свою одностайність, – за межами тих просунутих трендів вільної валюти, вони, бач, хочуть творити свій відрубний місцевий глобалізм на картковій системі. Між іншим, Іран теж не хоче увійти до гри за правилами і працює над власною ядерною системою, і не числиться зі всезагальними принципами ядерної енергетики. Але, схоже, з ним станеться те, що з Україною, – і він таки позбудеться свого статусу ядерної держави, коли йому також ядра одірвуть. Найвищий вияв диктату демократії – право світової більшості. І цей принцип закладає перспективи розвитку світового глобалізму направду величезні. Ми ж нині живемо в епоху, коли цивілізація дає можливість демократії стати демонократією . Коли запанують демони правди й добра.
Жлоби й пани
Ми маємо велике щастя жити в православній країні. Православну церкву на Русі запровадило те ж татаромонгольське так зване іго, категорично, вогнем і мечем насадивши тут християнство. Здається дивним, навіщо ж вони це робили – адже самі ж в Ісуса Христа ні разу не вірили. Не вірили, бо владна орда не може сповідувати непротивлення злу, а примушує сповідати своїх рабів. А попередні місцеві варязькі князі не змогли як слід насадити цю нову віру, відмовлялися не раз і не два від неї.
Що вони зробили, нові татаромонгольські пахани? Віддали дві третини орних місцевих земель Церкві. Змусили отих автохтонних придурків навернутися на істинну віру – бо поставили нещасних селян в матеріальну залежність. Православні батюшки після цього пожвавішали й заборонили всі (!) музичні інструменти, і правильно, нічого цигикать. І дозволили тільки одностайний церковний хоровий спів. А всі ті акустичні інструменти з їхніми складними гармоніями, що апелюють до гіпофізупарафіянина, яко непотрібні лягли на кострища. Й дотепер, між іншим, анафема з них не знята. Спорт, танці, ігрища, театр, цирк – теж ще й досі під тією ж забороною. Абсолютно справедливо – анафема, все просто і ясно. Але Церква забороняє і гомносексуалізм, хоча всі патери – гоми... будемо відверті, і це навіть не шкодить вірі, а навпаки, гормонально її підживлює, бо гормони сперми не витрачаються марно на запліднення жінок, а циркулюють в замкнутому середовищі одностатевих.
Батько жлобства
Коли Йосип Віссаріонович Сталін правив, він винищував мільйони так званих мислячих людей і у свій спосіб став провісником всезагальної комуністичноглобалістичної ідеології. Статистика знищених, розстріляних, закатованих письменників в Україні: із 550 членів спілки письменників 350 репресовано. Це більше, ніж у всіх республіках СРСР разом узятих. Гинули й ті люди, які не хотіли одностайно йти в колгоспи чи працювати на шкідливому виробництві, не хотіли, бач, всезагальної індустріалізації. Сталінбільшовик переміг, бо сповідував закони більшості (так вони себе й називали – дебілшовиками), й дебільшість пішла за ним, і опинилася у фактично безоплатному виробництві.