То есть я не понимаю цели. Целью всякого действия должно быть получение Радости. Ну нашел я пачку гондонов, а Радость-то где? Радость Познания что ли? Спасибо, мне моего текущего уровня Скорби вполне достаточно для более-менее адекватного функционирования.
Конечно, с одной стороны всегда хочется быть в контексте, владеть ситуацией, и довольно неприятно узнавать какие-то удивительные новости о себе самом последним из всех окружающих, это да. А с другой стороны, если вспомнить, что мы даже толком не знаем зачем родились на свет, в чем Цель Жизни и где Правда, то все это такие пустяки, что даже говорить про них смешно.
Бомж: Извините пожалуйста, не будете ли так добры оставить мне бутылочку, я в сторонке постою, чтобы Вас не беспокоить.
Я: Да пожалуйста, но боюсь что моя бутылочка вряд ли Вас заинтересует. Ноль тридцать три, извините.
Бомж: Да, действительно. Я сегодня, знаете ли, за одной такой побежал через всю площадь, нога сами видите какая, еле добежал, а там такая же стоит, как у Вас. А что за пиво-то?
Я: Три Медведя.
Бомж: Да уж. Но пиво-то хоть хорошее?
Я: Так себе, в рекламе по телевизору лучше.
Бомж (мечтательно): По телевизору… Ну всего Вам доброго!
Я: Ну и Вам всего доброго!
Это меня переводят.
Даже обидно, почему не умею сразу писать на Правильном языке. Оригинал тут {c. н.}, он по-моему хуже.
Один шляхетний лицар
Один шляхетний лицар покохав прекрасну принцесу, доньку короля того самого королівства у якому він мешкав. Але коли шляхетний лицар прийшов просити її руки, король показав йому дулю, а принцеса язика, тому що тато давно обіцяв видати її заміж за сусіднього султана, щоб мати вихід до моря. Шляхетний лицар, що ні в чому не звик поступатися, пішов підбурювати до бунту селян, наоповідавши їм всіляких байок про те, як начебто живуть селяни в Люксембурзі.
Селян схопили хто кілля, хто гілля, і рушили до короля вимагати щоденне бланманже до сніданку. Побачивши таку кількість бунтівників з брудними пиками, королівське військо сховалося до сортиру й нікому не відчиняло.
В той час як селяни ганялися за поварихою, шляхетний лицар готувався до весілля, аж тут з’ясувалося, що король, одягши сукню принцеси, побіг підземним ходом до того самого Люксембургу, а принцеса взагалі перевдяглася хлопчиком і подалася у безпритульники.
Шляхетний лицар, що на той час вже став королем, віддав наказ про те, щоб негайно зловити усіх безпритульників королівства та одмити їх у бані, щоб з’ясувати, хто з них хлопчик, а хто дівчинка. Але безпритульників виявилося так багато, що в усьому королівстві не знайшлося вугілля, щоб накип’ятити на них гарячої води. Тоді шляхетний лицар витяг з сортиру царське військо за шкірку та разом із ними пішов воювати з німцями, щоб відібрати в них трохи вугілля. Але німці повискакували з пивних і так відлупцювали дерев’яними кухлями шляхетного лицаря з військом, що ті бігли до самої Білорусії, де й провалилися до багнища. Військо одразу ж потонуло, зате шляхетний лицар знайшов на багнищі торф, яким теж можна було розтопити баню.
Три роки він виколупував з багнища торф і просушував його на сонці. Харчувався шляхетний лицар жабами і комахами. А потім прийшли неголені черкеси та забрали весь торф, щоб опалювати свої жебрацькі саклі. Тоді шляхетний лицар повернувся до свого королівства й звелів порубати на дрова усі меблі з палацу. Та ж виявилося, що ще три роки тому це вже встигли зробитиселяни. Шляхетний лицар звелів повісити усіх селян, але в льосі знайшлося лише два метри мотузки, на яких вдалося повісити одного комірника.
Тоді шляхетний лицар нарешті замислився, знайшов у тумбочці олівець, шматок паперу й написав листа до сусіднього султана, пропонуючи товаришувати домами. Султан, якому до цього писали лише неписемні брутальні запорізькі козаки, дуже зрадів такому чемному листу, приєднав королівство шляхетного лицаря як провінцію і подарував йому свою дружину, яку обіцяв попередній король. Тоді шляхетний лицар написав султанові ще одного листа, і на його прохання в столиці колишнього королівства збудували мечеть, а стару церкву переробили під турецькі бані, в яких нарешті й одмили усіх безпритульників, які усі до одного виявилися хлопчиками.