А все-таки краще жити в Астрахані, ніж на Л у к’ я н і в ц і...— М. Кривинюк, заарештований 24 листопада 1896 р. у зв’язку із студентськими заворушеннями в Києві, сидів у Лук’я-нівській тюрмі (Київ). 7 січня 1898 р. його вислали до м. Астрахані.
т[ьотя] 6 л я — Олена Антонівна Тесленко-Приходько (1845— 1920), рідна тітка по батькові і щирий друг Лесі Українки, активна учасниця революційного руху. 1879 р. була заарештована у зв’язку із замахом на петербурзького шефа жандармів Дрентельна і вислана до Олонецької губернії, потім до Сибіру. їй поетеса присвятила перший свій вірш «Надія». Після повернення з эаслапия Олена Антонівна шила постійно в Ризі.
8. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 5 березня 1898 р. Ялта
Вперше надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 181—184. Українською мовою вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 225—226.
Подається за автографом (ф. 2, № 179).
Эапьковецькь береться за роль Люб и...— В першій виставі «Блакитної троянди» роль героїні твору виконувала артистка О. Ратмирова.
Лесбос — острів на сході Егейського моря. Належить Греції. Тут народилася давньогрецька поетеса Сапфо.
Леопарді Джакомо (1798—1837) — італійський поет, співець національно-визвольної боротьби італійського народу проти іноземного поневолення. Після поразки повстань 1820—1821 pp. в його творчості переважали песимістичні мотиви.
М а н я — донька М. П. Старицького, Марія Михайлівна (1865— 1930), українська драматична актриса, режисер і педагог. Працювала в драматичних гуртках при Народних будинках, у Київському літературно-артистичному товаристві. М. Старицька мала намір зіграти роль Люби в «Блакитній троянді».
...к р і м «Віїв», «Пропащих г р а м о т» і т. п.— Йдеться про інсценізації творів М. Гоголя «Вій», «Пропаща грамота», які були зроблені на низькому рівні. Взагалі Леся Українка дуже критично ставилася до інсценізацій.
Садовський (справжнє прізвище Тобілевич) Микола Кар-пович (1846—1933) — український актор і режисер. У 1888—1889 pp. разом із М. Заньковецькою організував власну трупу, яка в 1889 р. злилась з «Товариством русько-малоруських артистів», керованим П. Саксаганським. 1900 р. до них приєднався і М. Кро-пивницький із своєю трупою.
...а ртистів нема, а єсть партач і.— Такий різкий відзив поетеси про трупу М. Садовського пояснюється, по-перше, тим, що в ній було чимало посередностей, по-друге, самим репертуаром трупи, в якому переважали розважальні, так звані традиційні касові п’єси та мелодрами, що мали успіх у невибагливого міщанського глядача.
«Сватання на Гончарівці» — комедія Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.
«Наталка» — «Наталка Полтавка» І. П. Котляревського (музика М. В. Лисенка).
«Никандр Безщасний» — драматичний твір М. К. Садовського, перероблений з п’єси російського письменника О. Ф. Пи-семського «Гірка доля».
Без Заньковецької Садовський мусить провал и т и с ь...— У той час М. Заньковецька вийшла із трупи М. Садовського.
Базилевська — актриса трупи Садовського.
Ну, як же тая польська s о і г ё е de gala обійшлась?— Очевидно, йдеться про згаданий вище ювілейний вечір Міцкевича, влаштований Оленою Пчілкою та М. Сіарицьким.
Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 184—187. Повний текст листа вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 227— 230.
Подається за автографом (ф. 2, № 180).
Старицька Оксана (1870—1941) — дочка М. П. Старицько-го, в заміжжі Стешенко — українська письменниця, педагог, літературознавець.
...н е зміняючи «ні титли, н і ж е тії ком и».— Перефразовані слова з поезії Т. Г. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм...»:
Но минайте ані титли,
Иіже тії коми.
Б і л і> р о т Тоодор (1829—1894) — професор медицини Віденського університету, відомий хірург, до якого иоотоса 1891 р. їздила на консультацію.
...п ришли сюди XII шумку Западськог о...— музичний твір українського композитора і піапіста Михайла Адамо-вича Завадського (1827—1887).
Шумка — українська народна пісня-тапок, за характером виконання близька до коломийки. Виконавці шумки пританцьовують у такт пісні.
Трупа Кропивницького — мистецький колектив, створений 1882 р. в Єлисаветграді (нині Кіровоград). До складу трупи входили М. Садовський, М. Заньковецька, І. Карпенко-Карий.
Мержинський Сергій Костянтинович (1870—1901) —
близький друг Лесі Українки, член київської групи соціал-демократів, один з перших пропагандистів марксизму в Києві і Мінську.
...н ад лисячими виразами п справді дуже с м і я л а с ь...— Лисами Леся Українка називала галицьких «народовців».