Вірші мої і «І ф і г е п і ю» пошли у «Віспи к»...— У «Літературно-науковому віснику» були надруковані «Східна мелодія» і «Мрії» (1898, кн. 2), «Єврейська мелодія» і «Зимова ніч на чужині» (1898, кн. 5). «Іфігепія в Тавріді» там не публікувалась.
«Вісник» («Літературно-науковий вісник») — український художній, науковий і публіцистичний журнал. За ідейним спрямуванням історія журналу поділяється на три періоди: 1) демократичний (1898—1906, Львів), 2) ліберально-буржуазний (1907— 1914)—буржуазно-націоналістичний (1917—1919, Київ —Львів), 3) буржуано-націоналістичний, профашистський (1922—1933, Львів). З 1933 р. виходив під назвою «Вісник».
Я певна, що С т а р [и ц ь к і] своїм «Мазепою» не переважать твого «Орлового гнізд а»...— «Мазепа» — роман М. П. і Л. М. Сгарицьких російською мовою «Моло-дость Мазепы», один з варіантів роману «Руина», опублікованого 1899 р. в газеті «Московский листок» (№ 75—359); «Орлове гніздо» — поема Олени Пчілки, в якій вона памагалася відтворити боротьбу проти колонізаторської політики російського царизму. J
...а роман, певне, буде щось а 1а «Богд[а н] Хмельн[ицьки й]»...— Йдеться про роман «Руина», який мав кілька варіантів під назвами «Молодость Мазепы» і «Великая руина». Леся Українка вважає, що цей твір буде схожий на історичний роман-хроніку «Богдан Хмельницький» М. Старицького.
...т еми про Дорошенк а...— В центрі згаданого вище роману «Руина» стоїть образ Петра Дорофійовича Дорошенка (1627—1698). Будучи в 1665—1676 pp. гетьманом Правобережної України, Дорошенко уклав союз з кримським ханом, а 1669 р. підписав ганебну угоду про перехід України під владу Туреччини. Після кривавої боротьби він у 1676 р. капітулював перед російсько-українським військом.
...щодо моєї драми...— тобто «Блакитної троянди».
Стешенко Іван Матвійович (1873—1918) — український письменник і громадський діяч ліберально-буржуазного напряму, чоловік Оксани Старицької. В період громадянської війни опинився в буржуазно-націоналістичному таборі.
«Nennt man die grossten Schmerzen, so wird auch das meine gennant» («Коли назвуть найтяжчі страждання, тоді і моє назвуть») — цитата з вірша Г. Гейне, що входить до вбірки «Heimkehr» («Знову на батьківщині»).
10. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 22 березня 1898 р. Ялта
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вин. 3. К., Вид-во АН УРСР, 1960, с. 35—37.
Подається за автографом (ф. 2, № 181).
Може б, ти спитала у Антоновички...— тобто у Варвари Іванівни Антонович (1840—1901) — дружини В. Б. Антоновича (1834—1908)—українського буржуазного історика, археолога, етнографа, одного з ідеологів українського буржуазного націоналізму.
11. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 23 березня 1898 р. Ялта
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вин. З, с. 37—38.
Подається за автографом (ф. 2, № 182).
12. ДО О. П. КОСАЧ (матері). З квітня 1898 р. Ялта
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 230—231.
Подається за автографом (ф. 2, № 183).
Галя —Ганна Миколаївна Ковалевська (1870—1897), в заміжжі Деген, дочка відомих революціонерів Миколи Васильовича Ковалевського та Марії Павлівни Воронцової-Ковалевської (1849— 1889), подруга Лесі Українки.
«И н ы х у ж нет, а те далече» — рядок з роману О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін», Леся Українка натякає на арешт її друзів — членів Київського комітету Російської соціал-демокра-тичної партії, учасників першого з’їзду РСДРП, заарештованих у ніч з 11 на 12 березня 1898 р. Серед заарештованих були П. Л. Ту-чапський і В. Г. Крижанівська.
Пані Борецька — сусідка поетеси, яка 1894 р. жила в одному будинку з нею в Києві, на Стрілецькій вул., № 9.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2. Км Вид-во АН УРСР, 1956, с. 195—197.
Подається за машинописною копією з рукопису Гл. Лазаревського, виготовленого я оригіналу (ф. 2, № 1548).
Драгоманопа Людмила Михайлівна (1842—1918) — дружина М. П. Драгоманопа, дядина Лесі Українки, перекладачка.
В. И.— Токмакола, знайома Л. М. Драгоманової.
М - ш е і лі -11 о К [о й ч у] — софійські знайомі Драгоманової і Лесі Українки.
14. ДО А. М. ДГАГОМАИОВОЇ. 8 квітня JS9S р. Ялта
Вперше надруковано у вид.: Лося Українка. Публікації, статті, дослідження, лик. 2, о. 197—198.
Подається яа машинописною колією (ф. 2, № 1548).
Драгоманопа Аріадма Михайлівна (ще: Рада, Радік, 1877— 1954) — молодша донька М. 11. Драгоманопа, двоюрідна сестра Лесі Українки, пізніше дружина українського художника І. І. Труша.
...d emoiselles Amman її — дочки двірцевого садівника в Софії, добрі знайомі Аріадни Драгоманової.
Зоря — Світозар Михайлович Драгомаиов (1884—1958), сип М. П. Драгоманова, двоюрідний брат Лесі Українки.
Лід а — Лідія Михайлівна Драгоманова-ІПишманова (1866— 1937), старша донька М. П. Драгоманова, двоюрідна сестра Лесі Українки.